Економічна теорія

Можливі варіанти виробництва верстатів та кондитерських виробів за умов повного використання ресурсів (гіпотетичні дані)

Вйд продукту	Виробничі альтернативи
А	В	С	Д	Е
Верстати (тис. шг.)	10	9	7	4	0
Кондитерські вироби (тис. т.)	0	1	2	3	4

Наведені у таблиці дані дозволяють зробити висновок про те, що в кож­ний конкретний момент часу економіка повного обсягу виробництва повинна поступитися частиною одного продукту, щоб отримати більше іншого продук­ту. Одночасне збільшення обсягу виробництва обох видів альтернативної про­дукції неможливе через обмежену кількість ресурсів, що можуть бути викорис­тані за цих обставин. Ще більш наочно це можна побачити, побудувавши графік кривої виробничих можливостей на основі даних таблиці (рис. 1).

Рис. 1

Накреслена на графіку крива показує межу виробничих можливостей суспі­льства на даний період. Кожна точка на цій кривій відповідає максимально мож­ливому обсягу виробництва верстатів та кондитерських виробів у їх певному співвідношенні. Будь-яка точка за межами кривої виробничих можливостей (пра­воруч від лінії АЕ) є недосяжною при фіксованій кількості ресурсів, що викори­стовуються, та незмінних технологіях виробництва. З другого боку, будь-яка точка в межах даної кривої (ліворуч від лінії АЕ) вказує на неефективне використання наявних ресурсів і, як наслідок, неповний обсяг виробництва.

Окремого пояснення потребує опукла форма кривої виробничих можли­востей. Такий її вигляд є ілюстрацією важливого економічного принципу, згідно з яким намагання максимізувати обсяг виробництва одного якогось продукту означає необхідність відмови від виробництва дедалі більшої кількості іншого, альтернативного йому продукту. Так, на нашому графіку, рухаючись від точки А (виробництво самих верстатів) до точки Е (виробництво самих кондитерсь­ких виробів) ми спостерігаємо таку картину: при переході від варіанта А до ва­ріанта В виробництво однієї тисячі тонн кондвиробів означає відмову від однієї тисячі штук верстатів; при переході від точки В до точки С додаткова тисяча

47

тонн кондвиробів може бути отримана вже лише при відмові від двох тисяч верстатів; а на заключному відрізку ДЕ виробництво додаткової тисячі тонн кондвиробів буде коштувати чотирьох тисяч штук невироблених верстатів. Ру­хаючись у зворотному напрямку (від Е до А), ми отримаємо аналогічну карти­ну: на відрізку АД кожна додаткова тисяча штук вироблених верстатів кошту­ватиме суспільству тисячі тон втрачених кондитерських виробів; на відрізку ДС вартість виробництва додаткової тисячі верстатів зростає до 1/3 тисячі тонн кондвиробів; а на відрізку ВА при виробництві однієї додаткової тисячі штук верстатів необхідно відмовитись від однієї тисячі тонн кондитерської продукції. Ця закономірність пояснюється тим, що не всі економічні ресурси придатні для виробництва альтернативних видів продукції. Відповідно, намагання ви­користати всі наявні ресурси для виробництва тільки одного продукту обов’яз­ково означає неефективне використання тієї їх частини, яка не зовсім придат­на до застосування в даному випадку. Отже, неефективне використання ресурсів при максимальному виробництві одного продукту своїм зворотним боком має дедалі більшу втрату альтернативного продукту, для виробництва якого дані ресурси більш придатні. Це і зумовлює опуклу форму кривої виробничих мож­ливостей в її графічному зображенні.

Сказане дозволяє дійти висновку, що при виборі варіантів виробництва альтернативних продуктів бажано уникати крайнощів, зосереджуючи всі на­явні ресурси для виготовлення лише одного з них. Розплатою за це буде зни­ження ефективності суспільного виробництва. Але набагато складнішим є вибір проміжних варіантів співвідношення альтернативних продуктів. Що краще — виробляти 7 тис. верстатів і 2 тис. тонн кондвиробів, чи 4 тис. верстатів і 3 тис. тон кондитерської продукції? З точки зору економічної ефективності це рівноцінні варіанти, бо вони обидва означають досягнення повного обсягу ви­робництва на основі ефективного використання усіх наявних ресурсів. Отже, відповідь на це питання буде дана не з позицій економічної доцільності, а ви­ходячи з соціально-політичних пріоритетів пануючих у даному суспільстві, що знайде своє втілення в економічній політиці держави. При цьому слід усвідом­лювати, що неможливість оцінки названих варіантів з погляду економічної ефективності, не означає, що для подальшого розвитку економіки не має зна­чення, який з них буде обрано.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40  ... 384