Економічна теорія

 2. Економічні ресурси та їх види

Людські потреби задовольняються за допомогою благ, які, як правило, не зустрічаються в природі в готовому вигляді. Процес отримання необхідних для задоволення потреб благ — це процес суспільного виробництва, що потребує застосування певних ресурсів. Ресурси, що використовуються в процесі сус­пільного виробництва називають економічними ресурсами. Розглянемо, що входить до їх складу.

Ще у XVIII сторіччі А. Сміт наголошував, що основою багатства народів є “земля” та “праця”, які виступають батьками благ, що створюються у процесі виробництва. Ідея про необхідність поєднання матеріального (речового) та людського (особистого) чинників виробництва для створення продуктів та послуг, що задовольняють людські потреби, залишається в основі класифікації економічних ресурсів і сьогодні.

З точки зору сучасної економічної науки, економічні ресурси—це всі при­родні, людські та вироблені людиною ресурси, що використовуються для ви­робництва товарів та послуг.

До складу матеріальних ресурсів входять “земля” і “капітал”.

Земля у даному разі — це не лише земельні ділянки, придатні для викори­стання у сільськогосподарському виробництві. Цю категорію слід тлумачити ширше і розуміти як усі природні ресурси (“даровані природою блага”). Сюди відносять ліси, родовища мінералів, нафти та газу, водні та інші ресурси не ство­рені людською працею.

Другою складовою матеріальних ресурсів виступає капітал (або інвес­тиційні ресурси) — всі виготовлені засоби виробництва, тобто всі види інстру­ментів, машин, устаткування, фабрично-заводські, складські, транспортні за­соби і збутова мережа, що використовується у виробництві товарів та послуг і

42

просуванні їх до споживача. Виробничий капітал називають інвестиційним ресурсом через те, що його виникнення пов’язане з інвестиціями — перетво­ренням грошового капіталу у реально діючі матеріальні засоби виробництва. Отже, грошовий капітал сам по собі не є економічним ресурсом. Гроші не бе­руть безпосередньої участі у виробництві матеріальних благ та послуг, але їх наявність — необхідна передумова зростання реального капіталу в умовах су­часної економіки.

Тут слід підкреслити різницю між інвестиційними та споживчими товара­ми. На відміну від споживчих товарів, інвестиційні не можуть бути викорис­тані для безпосереднього задоволення людських потреб. Люди не споживають верстати, технологічні лінії та фабричні споруди. Вони лише використовують їх для створення продуктів кінцевого споживання в процесі виробництва (ви­робничого споживання).

Особистим чинником процесу виробництва виступають людські ресурси: праця та підприємницькі здібності.

Праця — це всі фізичні та розумові здібності людей, які застосовуються у виробництві товарів і послуг (за винятком підприємницьких здібностей). Не­зважаючи на появу автоматизованих ліній виробництва та промислових роботів, процес створення необхідних благ без активної участі людини поки що уявити собі неможливо. Наладка та обслуговування автоматизованих ліній, налашту­вання та програмування роботів—усе це процес людської праці, не кажучи вже про ті галузі виробництва, де рівень автоматизації залишається низьким чи вза­галі відсутній. Отже, праця є одним з найважливіших економічних ресурсів, без якого земля і капітал залишаються мертвими і не придатними для задово­лення суспільних потреб, перебуваючи у ролі необхідних, але не достатніх чин­ників процесу суспільного виробництва.

Як окремий економічний ресурс у сучасній науковій літературі прийнято розглядати підприємницькі здібності.

Підприємницькі здібності—це особливий людський ресурс, необхідний в умовах ринкової економіки для по’єднання усіх інших ресурсів (землі, капіта­лу і праці) у єдиному процесі виробництва товарів і послуг. Справді, наявність в умовах ринку необхідних природних ресурсів, засобів виробництва та гото­вих до праці людей — не означає неодмінного їх поєднання з метою виробниц­тва продукції. Під час економічних криз наявність усіх необхідних ресурсів не є достатньою умовою процесу виробництва. В умовах ринкової економіки підприємці виконують особливу функцію, визначаючи: що виробляти, в якій кількості, яким чином. Вони беруть на себе організацію процесу виробництва благ і послуг, на свій страх і ризик займаючись поєднанням матеріальних та людських ресурсів для створення необхідної суспільству продукції. Присутність такого ресурсу, як підприємницькі здібності виступає, по суті, каталізатором, що стимулює процес виробництва в умовах ринку. Характерною ознакою

 

« Содержание


 ...  32  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я