Економічна теорія

Як уже було сказано, розрізняють потреби і за об’єктами. Так, усі потреби людини можна поділити на фізіологічні і духовні. Фізіологічні потреби пород­жуються необхідністю виживання людини як біологічної істоти. Як будь-яка жива істота людина повинна регулярно харчуватись, мати можливість захисти­ти себе від холоду та інших природних явищ, що можуть загрожувати її життє­діяльності. Все це породжує потреби у їжі, одязі, житлі і т. ін. З другого боку, здатність людини до вищої психічної діяльності виступає підґрунтям форму­вання у неї духовних потреб, що й відрізняє її від усіх інших біологічних істот на Землі. До духовних потреб відносяться потреби у спілкуванні, в отриманні знань, у мистецтві, у творчості. Саме наявність духовних потреб відокремлює людину від світу тварин і перетворює її на соціальну істоту.

Усі фізіологічні та духовні потреби можна поділити ще на два види потреб —першочергові та непершочергові.

Першочергові—це потреби, без задоволення яких людина взагалі не може нормально існувати. Це, в першу чергу, мінімальні фізіологічні потреби, що стосуються необхідної кількості їжі для активної життєдіяльності людини, як біологічної істоти, а також потреби в одязі і житлі для захисту її здоров’я. Про­те, існують і першочергові духовні потреби, без задоволення яких людина не може реалізовувати себе як істота соціальна. Якщо людина з дитинства буде позбавлена спілкування із собі подібними, вона залишиться представником біосвіту, але не стане членом людського суспільства. Це лише у казковій історії Р.Кіплінга про Мауглі дитина, вихована звірами, залишається за своєю суттю людиною. В реальному житті справжні “мауглі” навіть якщо і потрапляють, врешті-решт, у людське середовище, назавжди залишаються представниками тваринного світу.

Непершочегові — це потреби, що виникають як продовження і розвиток першочергових потреб. Вони також поділяються на фізіологічні та духовні. Поява непершочергових фізіологічних потреб пов’язана з бажанням людини мати не просто їжу, а харчуватись особливо приготованими, делікатесними про­дуктами. Житло теж може бути не просто захистом від негативного впливу на­вколишнього середовища, а багатокімнатним фешенебельним будинком чи навіть справжніми хоромами. Це ж саме можна сказати і про одяг. Більшість потреб цього типу задовольняється за допомогою так званих предметів роз­кошів.

Існують і непершочергові духовні потреби. Так, природна для людини по­треба у спілкуванні із родичами та друзями, взаємопорозумінні з ними та вста­новленні добрих взаємовідносин може перерости у потребу спілкування із бага­тотисячними аудиторіями, потребу у завоюванні поваги і любові з боку десятків та сотень тисяч незнайомих людей. Потреба у знаннях може задовольнятись на рівні, що дозволяє людині бути спеціалістом у своїй галузі і нормально викону­вати свої службові обов’язки, а може перетворитись у нестримне бажання знати

40

якомога більше про найрізноманітніші речі, щоденно навчатись чогось нового. Отже, як фізіологічні, так і духовні потреби можуть бути мінімальними (першо­черговими) та максимальними (непершочерговими).

Відразу необхідно зазначити, що вищенаведена класифікація потреб за об’єктами є досить умовною та іноді, важкою в застосуванні. Чітко відокреми­ти фізіологічні та духовні, першочергові та непершочергові потреби буває до­сить не просто. Так, наприклад, потреба у теплому, зручному, модному одязі одночасно означає як необхідність захиститись від холоду, так і бажання отри­мати позитивну реакцію з боку оточення на свій зовнішній вигляд. Існування кулінарного мистецтва свідчить про те, що прийняття їжі для людей — це не тільки фізіологічна потреба, а й спосіб задовольнити свої потреби духовного плану. Ще важче буває провести межу між першочерговими та непершочерго­вими потребами. Річ в тому, що ця межа рухлива і залежить як від можливостей суспільства в цілому задовольняти ті чи інші потреби на даній стадії його роз­витку, так і від індивідуальних особливостей окремих людей. Так, залежно від рівня розвитку суспільства, мінімальна потреба у продуктах харчування може визначатись на рівні, що не дозволяє людині вмерти з голоду, або на рівні, що забезпечує їй повноцінне, збалансоване з медичної точки зору харчування. За інших рівних умов, мінімальна потреба окремої людини в отриманні інфор­мації про події в світі може полягати у щоденному читанні декількох періодич­них видань, або в одній газеті за місяць.

 

« Содержание


 ...  30  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я