Економічна теорія

43

підприємницької діяльності є необхідність прийняття нестандартних, нова­торських та ризикованих рішень на відміну від переважно виконавської праці більшості інших учасників виробництва.

Усі вищеназвані економічні ресурси обмежені. Кількість природних ре­сурсів обмежена не тільки у зв’язку із їх вичерпаністю, а й через абсолютну об­меженість на нашій планеті. В кожний конкретний проміжок часу тільки об­межена їх кількість використовується у процесі виробництва (як правило, недостатня для задоволення існуючих потреб). Ще більше це стосується тако­го ресурсу, як капітал. Як ресурс, що створюється людською працею, капітал може постійно зростати, але й він залишається у числі обмежених ресурсів по­рівняно з потребами суспільства. Праця іноді може здаватись навіть надлиш­ковим ресурсом, що проявляє себе у проблемі безробіття в країнах з ринковою організацією економіки. Але й цей ресурс чітко визначений і обмежений для кожної країни у кожний конкретний проміжок часу. Це стосується і підприєм­ницьких здібностей, що в сучасних умовах повинні бути підкріплені відповід­ними знаннями про механізми функціонування економічної системи суспіль­ства. Відповідно мова йде про обмежену кількість людей, що в даному про­міжку часу мають можливість виступити кваліфікованими організаторами виробництва з обмеженою кількістю ресурсів, які можуть бути використані для їх задоволення. Це реальність для будь-якої економічної системи.

Слід сказати, що в економічній літературі зустрічається й інша класифіка­ція ресурсів. Так, основою процесу виробництва матеріальних благ та послуг вважають продуктивні сили суспільства, що розвиваються у взаємодії із відпо­відними виробничими відносинами. До складу продуктивних сил включають три основних фактори: предмети праці, засоби праці та робочу силу. Предмети праці — це природні ресурси та сировина (напівфабрикати), на які спрямована праця з метою їх переробки на кінцеву продукцію в процесі суспільного вироб­ництва для дії на предмети праці: машини, устаткування, фабричні приміщен­ня, промислова інфраструктура і т. ін. Предмети та засоби праці, взяті разом, називаються засобами виробництва і являють собою речовий чинник процесу суспільного виробництва. Особистим чинником тут виступає робоча сила як здатність людини до праці, сукупність її фізичних та розумових здібностей, які вона використовує при виробництві життєвих благ. У даному разі підприєм­ницькі здібності не відокремлюються як особливий чинник виробництва. Така класифікація основних факторів виробництва враховує, що економічна систе­ма суспільства може бути не тільки ринковою, а й плановою. В останньому ви­падку роль такого чинника процесу суспільного виробництва, як підприєм­ницькі здібності практично зводиться нанівець.

 

« Содержание


 ...  33  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я