Економічна теорія

Певною мірою безпека фондового ринку для покупців визначається на­явністю на ньому пайових інвестиційних фондів, які дають змогу невеликим

приватним інвесторам дістатися до високодохідного ринку. У нашій країні сьо­годні нерозвинуті механізми залучення колективних інвестицій: ані страхові ком­панії, ані пенсійні фонди не відіграють на фондовому ринку належної їм ролі, а пайові фонди та об’єднані фонди банківського управління (ОФБУ) перебува­ють у зародковому стані.

У Законі України “Про цінні папери і фондову біржу” з метою гаранту­вання мінімального рівня фінансової безпеки для учасників ринку регламен­тується, що дозвіл на здійснення усіх або окремих (крім комісійної) видів діяль­ності може бути видано торговцям цінними паперами, які мають внесений ста­тутний фонд у розмірі не менш як 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а на здійснення комісійної діяльності з цінними паперами—не менш як 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Це, звичайно, аж ніяк недостатньо для поступального розвитку фондового ринку. Отже, необхідно підвищувати цей рівень.

До ліквідності торговців цінними паперами, яка значною мірою визначає стан їхнього фінансової безпеки, ст. 30 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” ставляться такі вимоги:

1.    Вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими тор­говцями цінними паперами, але не виконаних у даний момент (відкриті по­зиції), не може перевищувати п’ятикратного розміру власного статутного фон­ду торговця цінними паперами.

2.    При здійсненні діяльності з випуску цінних паперів, що проводиться одночасно з комерційною або комісійною діяльністю щодо цінних паперів, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати десятикратного розміру власного статутного фонду тор­говця цінними паперами.

3.    Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (ре­зерві) торговця цінними паперами, який здійснює діяльність з випуску цінних паперів або комерційнудіяльність щодо цінних паперів, а також вартість відкри­тих позицій, разом узятих, одночасно не можуть перевищувати п’ят- надцятикратного розміру статутного фонду торговця цінними паперами. Об­числення для цього провадяться виходячи з найвищої продажної ціни або но­мінальної ціни.

ДКЦПФР може зупиняти на термін до одного року укладання угод з ок­ремих видів діяльності. У разі систематичного порушення вимог щодо лік­відності торговців цінними паперами ДКЦПФР може виносити попереджен­ня та застосовувати інші санкції, передбачені чинним законодавством.

Професійні учасники фондового ринку мають великі інсайдерські мож­ливості порівняно з рештою інвесторів, і це часом ставить під загрозу безпеку інвестицій. При цьому відсутні юридичні механізми для кваліфікації фінансо-

424

вого шахрайства. Практично не регулюється інсайдерська торгівля. Ті, хто во­лодіє внутрішньою інформацією підприємства, використовують це для своєї особистої вигоди, завдаючи збитків інвесторам або тим, хто просто купує на ринку цінні папери.

Підвищенню безпеки реєстраторів в Україні має сприяти встановлення достатньої для отримання ліцензії на цей вид діяльності величини власних коштів. У Росії, наприклад, для отримання такої ліцензії необхідно мати власні кошти у розмірі 200-400 тис. екю. Крім того, реєстратори повинні мати 20-30 % зарезервованих коштів.

Для гарантування безпеки ринку цінних паперів пулові брокерські рахунки, електронне інвестування, кредити інвесторам з боку брокерських компаній під купівлю цінних паперів потребують першочергової уваги регулюючих органів.

Великою проблемою у сфері гарантування безпеки українського фондо­вого ринку є те, що вітчизняні підприємства не мають справді ринкової вар­тості, їх ціна сильно занижена.

 

« Содержание


 ...  330  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я