Економічна теорія

 3. Фінансова безпека фондового ринку

В умовах становлення національного фондового ринку великого значен­ня набуває необхідність безумовного підтримання його фінансової безпеки. При цьому слід наголосити, що безпека фондового ринку безпосередньо пов’язана з бюджетною, борговою та інвестиційною безпекою держави, особливо з огля­ду на недостатньо контрольований розвиток сегмента державних цінних па­перів, а також із фінансовою безпекою численних юридичних і фізичних осіб.

Фінансова безпека фондового ринку — це оптимальний обсяг його капіталі­зації (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торговців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів і держави в цілому.

Оцінюючи безпеку фондового ринку в цілому, треба вести мову про без­пеку ринку державних цінних паперів і ринку корпоративних цінних паперів, а також решти його сегментів: ринків акцій, облігацій, векселів, казначейських зобов’язань, ощадних сертифікатів тощо, біржового та позабіржового ринків.

Фондові ринки розвинутих країн характеризуються збільшенням обсягів операцій і значним поширенням нетрадиційних видів фондових цінностей. Де­далі більше проявляється тенденція до оформлення майнових прав у вигляді цінних паперів, що дістало назву “сек’юритизація”.

Цінні папери сьогодні випускаються під будь-які активи: платежі по зас­тавних, надходження коштів від невиплаченого кредиту, неоплачені рахунки за електроенергію тощо.

Окрім того, сучасному фондовому ринку притаманне вибухове зростання обігу похідних фінансових інструментів. І, нарешті, набувають поширення більш зручні для індивідуального інвестора акції фінансових посередників — інвестиційні фонди.

Наприклад, за повідомленням міністерства фінансів КНР, у Китаї з 20 лютого до 31 жовтня 1998 р. були випущені в обіг вексельні облігації державної позики строком на 3 і 5 років (на 75 і 50 млрд юанів). Річні процентні ставки за ними становлять відповідно 7,11 і 7,86 %.

У Росії ходять облігації державної ощадної позики (ОДОП), облігації фе­деральної позики (ОФП) — з високим рівнем дохідності, оскільки їхній влас­ник отримує не лише процентний купонний дохід, а й значну знижку (дисконт)

421

при придбанні цих паперів, облігації державної неринкової позики (ОДНП) тощо.

У Казахстані в 1998 р. випущені МЕОКАМи (аналоги російських ОФП) зі строком обігу три роки, купонний дохід за якими буде виплачуватися щоквар­тально, а також держпапери, в які буде переоформлений борг уряду Казахстану Нацбанку за кредити, надані для погашення дефіциту бюджету в 1996-1997 рр. зі строком їх обігу 10 років, ставка купона — 10% річних.

Нині ведеться робота над випуском державних цінних паперів зі строком обігу не менш як 5 років, що будуть призначені на продаж пенсійним фондам.

Україна ж, на жаль, поки що не має достатньо потужних інструментів рин­ку цінних паперів, а ті, що є, мають короткий термін обігу, часом дуже високу дохідність і головне—низький рівень безпеки їх обігу.

Навіть більше, за 1997-1999 рр. в Україні не з’явилося жодного нового фінан­сового інструмента. Якщо в Росії для залучення внутрішніх грошових ресурсів використовується сім фондових інструментів, то у нас лише один — ОВДП (не рахуючи спроби випуску облігацій внутрішньої державної ощадної позики).

У світовій практиці відомі такі цінні папери для фізичних осіб, як: облігації цільових, твердопроцентних, процентно-виграшних позик, короткострокові казначейські зобов’язання, золоті сертифікати тощо. Емісія подібних цінних паперів в Україні дасть змогу залучити вільні кошти населення до державного бюджету і тим самим знизити його напруження.

 

« Содержание


 ...  328  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я