Іншими важливими чинниками послаблення ролі біржі в 70-ті роки стали витіснення дрібних інвесторів з біржі кредитно-фінансовими інститутами, а також втеча індивідуальних вкладників з біржі у результаті зниження курсів акцій під впливом нестабільності економічної кон’юнктури. Як правило, дрібними інвесторами є службовці і робітники, дрібна буржуазія, особи вільних професій. У останні роки ці прошарки населення дедалі частіше розміщують свої заощадження на ощадних рахунках банків, у компанії страхування життя, пенсійних фондах та інвестиційних компаніях. У результаті припливу грошових фондів даної категорії інвесторів кредитно-фінансові установи дедалі більше перетворюються у власників-монополістів-утримувачів усіх видів цінних паперів. Це веде до укрупнення розмірів пакетів акцій, що котируються на біржі, до 1000 і більше.
Нові тенденції на біржі негативно відбивалися на її роботі. Заміна дрібних пакетів акцій великими зменшила кількість угод, негативно позначилася на формуванні реальної ціни акцій, генерувала умови, при яких відбувалися злиття одних компаній з іншими.
Концентрація величезних пакетів цінних паперів у кредитно-фінансових інститутах дозволяє їм здійснювати купівлю і продаж за межами біржі. За останніх 15-20 років великого поширення набули прямі угоди між кредитно-фінансовими установами по реалізації і придбанню цінних паперів, що дозволило їм заощаджувати на комісійних і інших зборах, виплачуваних раніше брокерським фірмам і біржовому комітету. Розвиток нових форм розміщення цінних паперів сприяв створенню декількох ринків торгівлі фіктивним капіталом, що продовжують активно функціонувати в даний час і підривати діяльність біржі, зводячи її роль до реєстрації котувань цінних паперів у позабіржовому обороті. Нині у США існує кілька ринків цінних паперів, що диференціюються залежно від методів розміщення акцій і облігацій, а також від термінів їх випуску.
408
Проте послаблення ролі біржі, особливо в останні роки, не усуває її значення в операціях з цінними паперами, оскільки існують протидіючі тенденції. До їх числа варто віднести: концентрацію і централізацію капіталу на самій біржі, посилення комп’ютеризації її операцій, а також форм і методів збору, доставки й опрацювання інформації; пряме державне регулювання операцій біржі; посилення тенденцій до інтернаціоналізації біржових угод.
Подальшій концентрації і централізації капіталу на біржі сприяла хвиля банкрутств і біржових крахів, зумовлених погіршенням економічної кон’юнктури, та великими масштабами спекулятивних угод.
Сформовані тенденції на біржі останнім часом відбивають посилення конкуренції на ринку позичкових капіталів. Загострення суперечностей між біржею і її конкурентами призвело до підриву монопольних позицій біржі як ринку фіктивного капіталу.
Концентрація могутності торгово-промислових монополій і кредитно- фінансових інститутів призвела до значної залежності брокерських фірм від своїх клієнтів і перетворила їх у дочірні компанії. В результаті їх монопольна роль у посередництві знижується, а частина комісійних, одержуваних ними за угоди, зменшується, оскільки кредитно-фінансові інститути безпосередньо займаються угодами з цінними паперами.
Витіснення незалежних брокерів великими брокерськими компаніями, інвестиційними банками і банківськими будинками, а індивідуальних власників пакетів цінних паперів колективними означає подальший процес монополізації біржі. Якщо в 1963 р. на кредитно-фінансові інститути припадало 35 % вартості обороту цінних паперів Нью-Йоркської фондової біржі, то в 1973 р. — 70 %, а на інших біржах—до 90 %. Така тенденція зберігається і в даний час.
Важливою формою володіння фіктивним капіталом є акції, особливо звичайні, що дають право голосу на зборах акціонерів корпорацій.
» следующая страница »
1 ... 314 315 316 317 318 319320 321 322 323 324 ... 384