Економічна теорія

406

від біржі. Особливість первинного ринку полягає такожу тому, що він пропус­кає через себе нові випуски акцій і облігацій, які потім при їх наступній купівлі і перекуповуванні ідуть на фондову біржу. Але переважна частина нових об­лігацій не повертається на біржу і перебувають в руках (активах) кредитно- фінансових інститутів.

На початку 80-х років ринкова вартість звичайних акцій становила 1319,9 млрд дол., привілейованих—29,7 млрд дол. і облігацій — 514,2 млрд дол. При­чому основне місце в біржовій торгівлі облігаціями займає Нью-йоркська біржа. Обсяг торгівлі облігаціями на біржах США постійно падає. Якщо в 1940 р. він становив 23 % обсягу операцій з акціями, то в 1970 р. — 4,4 %, а у 1983 р. — 1 %. У 1971 — 1983 рр. обсяги угод з облігаціями на біржі Нью-Йорка виросли на 15 %, а з акціями — у п’ять разів.

Наприкінці 80-х і початку 90-х років тенденція зберігалася.

Основна роль первинного ринку пов’язана з торгівлею облігаціями, проте на ньому продаються й акції. За цих обставин посередництво беруть на себе, як правило, інвестиційні банки, банківські будинки і спеціалізовані брокерські та дилерські фірми. Обсяг і вартість акцій первинного обороту значно посту­паються аналогічним показникам біржі, проте спостерігається тенденція до їх зростання. Широкий вихід акцій у США на первинний ринок пов’язаний в основному з особливостями диверсифікаційних процесів і спекулятивних угод, а також зі специфікою створення нових компаній. Крім того, витрати на розм­іщення акцій тут можуть виявитися нижчі, ніж на біржі, де зазвичай діють до­рогі спеціалізовані посередники.

З початку 80-х років відбувалося нарощування випуску усіх видів цінних паперів на первинний ринок. Ця тенденція була зумовлена циклічним підне­сенням і прагненням американського капіталу здійснити заміну виробничого апарату гострою конкуренцію на світовому ринку з боку Японії і Західної Євро­пи. Оцінюючи кількісне і вартісне співвідношення первинного і біржового ринків, можна висловити таке припущення. У кількісному відношенні первин­ний ринок переважає біржовий, оскільки на перший надходить щорічно вели­ка кількість випусків цінних паперів. У той же час у вартісному вираженні біржо­вий ринок може бути більшим, ніж первинний, тому що на біржі зосереджено багато дорогих фондових цінностей. Крім того, часті спекуляції, буми й інфляції підштовхують до зростання вартості акцій.

Фондова біржа являє собою традиційний і постійний ринок цінних па­перів з визначеним місцем і часом продажу і купівлі раніше випущених цінних паперів. Вона є важливим елементом сучасного економічного меха­нізму.

В епоху розвинутої ринкової економіки роль біржі в торгівлі цінними па­перами дещо знизилася. Основна причина цих змін полягає в утворенні по­тужних кредитно-фінансових інститутів, що сконцентрували переважну час-

407

тину торгівлі цінними паперами без посередництва біржі. У числі інших чин­ників варто зазначити також переміщення торгівлі облігаціями майже цілком на первинний ринок (у США близько 90-95 % угод з облігаціями відбувається поза біржею), збільшення кількості державних облігацій у загальній масі цінних паперів, зменшення частки акцій в емісіях корпорацій, встановлення суворого державного нагляду за біржовими угодами після кризи 1929-1933 рр.

Частина функцій по розміщенню пакетів акцій і облігацій перейшла від біржі до ведення інвестиційних і комерційних банків, інвестиційних і страхо­вих компаній. Ці установи самі є членами біржі і виступають від імені числен­них індивідуальних власників, що довіряють їм свою політику купівлі-прода- жу цінних паперів. Одночасно кредитно-фінансові установи, які є кредитора­ми і співвласниками, проводять свою політику, спрямовану на розширення біржових операцій за рахунок додаткового випуску акцій або збільшення числа їх власників.

 

« Содержание


 ...  318  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я