Важливим елементом системи цін у ринковій економіці є договірні ціни, які встановлюються за домовленістю між продавцем і покупцем товару (послуги). В сфері зовнішньоекономічної діяльності договірні ціни виступають як контрактні ціни. Оскільки контрактні ціни є цінами реальних угод, містять інформацію про ці угоди, вони нерідко становлять комерційну таємницю. Зміст зовнішньоекономічного контракту, його реквізити, порядок укладення та реєстрації регулюються Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Крім того, виділяють ціни внутрішнього ринку та світові ціни. Ціни внутрішнього ринку використовуються для реалізації на зазначеному ринку імпортованих товарів або товарів, призначених для експорту. Основою для таких цін є національна вартість товару, яка може істотно відрізнятися від інтернаціональної, навколо якої коливаються світові та зовнішньоторговельні ціни.
202
Різниця між цінами внутрішнього ринку і зовнішньоторговельними служить основою для встановлення митних тарифів, експортних премій та визначає величину прибутку (збитку) від зовнішньоекономічної діяльності.
Ціни, за якими здійснюються операції на світовому ринку, отримали назву світових. Основою світової ціни виступає інтернаціональна вартість товарів, яка визначається національною вартістю головних постачальників тієї чи іншої продукції на світовий ринок. Світові ціни можуть відхилятися від інтернаціональної вартості під впливом коливань кон’юнктури світового ринку, кризових явищ, діяльності транснаціональних монополій (це—короткострокові тенденції). Довгострокові тенденції руху світових цін пов’язані з науково-технічним прогресом, структурними змінами на світовому ринку, ресурсозабезпеченням країн тощо.
Значний вплив на рівень тих чи інших цін, на процес ціноутворення має конкретна ситуація на ринку певного товару, а саме стан його конкурентного середовища. Залежно від цього прийнято виділяти такі ситуації:
1) чиста конкуренція, коли існує велика кількість підприємств (фірм), які виробляють певні товари, в т.ч. взаємозамінні. У цьому разі окремий виробник не в змозі впливати на рівень ціни: вона більш-менш реально відбиватиме витрати виробництва, співвідношення попиту і пропозиції та дію інших чинників, тобто наближатиметься до рівноважної ринкової ціни;
2) чиста монополія має місце тоді, коли на ринку певного товару панує монопольне об’єднання, діяльність інших фірм заблокована і тому ця монополія повністю контролює ситуацію, здійснює свій диктат щодо ринкової ціни. Інструментом такого диктату є монопольна ціна, а результатом використання монопольної ціни—монопольний прибуток;
3) монополістична конкуренція характеризує такий стан ринку певного товару, коли наявність значної кількості монопольних об’ єднань виключає диктат когось з них, і тому ціна в цих умовах дещо вища від тієї, яка б склалася в умовах вільної конкуренції, але нижча, якби мала місце чиста монополія;
4) наявність олігополії (декількох монополій) характеризує таке становище на ринку певного товару, коли рішення про визначення рівня ціни, обсягів виробництва може бути лише взаємозалежним.
Це може привести до виникнення різних варіантів ціноутворення: а) на основі таємної угоди (змови) між монополістами; б) ігнорування зростання цін на одній з фірм-конкурентів і стеження за її зниженням; в) лідерство в цінах, коли домінуюча фірма встановлює ціну, а інші більш-менш наслідують і зміни;
г) монополії в процесі ціноутворення діють за принципом “витрати виробництва плюс надбавка”.
Використання того чи іншого варіанта визначається конкретною ситуацією, яка склалась за умов олігополії.
Маючи уявлення про зміст процесу ціноутворення, розглянемо основні методи утворення (формування) цін.
» следующая страница »
1 ... 152 153 154 155 156 157158 159 160 161 162 ... 384