Економічна теорія

Ця ідея згодом була підтримана видатним англійським економістом А.Мар- шаллом, який, проаналізувавши вплив на рівень ціни багатьох чинників, в т.ч. і “граничної корисності”, створив цілісну теорію ринкового ціноутворення, що являє собою зразок комплексного підходу до розв’язання цієї складної про­блеми.

За А.Маршаллом, ціна, яку згоден заплатити споживач, визначається сту- пінем корисності товару, а ціна, яку визначає виробник, не може бути нижчою витрат виробництва. Така ціна (А.Маршалл назвав її “рівноважною ціною”, умови її формування вже наводились вище) має розглядатись як максимальна ціна, яку згоден сплатити споживач (виходячи із суб’єктивної оцінки корис­ності товару), і водночас вона є тією мінімальною ціною, за якою виробник згоден продати товар (виходячи з рівня власних витрат виробництва).

Таким чином, теорія ринкового ціноутворення, розроблена А.Маршаллом, спираючись на здобутки класичної політекономії, не відкидаючи внесок в еко­номічну теорію К.Маркса, фактично відбиває багатофакторний підхід щодо формування ринкової ціни. Вона набула значного поширення на Заході, стала базовою і майже без істотних змін використовується в сучасних умовах. Знач­ною мірою такий підхід відбиває і відома теорія неокласичного синтезу.

Відповідно до цієї теорії ціна—вже не тільки грошове вираження вартості товару (таке визначення відбиває лише теорію трудової вартості), а й кількість грошей, або інших товарів і послуг, що сплачуються і отримуються за одиницю товару (послуги). Вона виражає витрати, пов’язані з виробництвом, споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між попитом і пропозицією), стан конкуренції на ринку відповідного товару, психологію економічної поведінки ринкових суб’єктів, інші об’єктивні та суб’єктивні моменти.

Для того щоб найбільш повно з’ясувати сутність ціни та її місце в системі економічних відносин суспільства, доречно розглянути функції, які вона ви­конує.

Обліково-аналітична функція ціни полягає в тому, що з допомогою ціни визначається величина суспільно необхідної корисної праці, яка використову­валась у процесі виробництва товарів (наданні послуг), здійснюється облік ре­зультатів господарювання, їх порівняльний аналіз та прогнозування.

Стимулююча функція ціни спрямована на:

а)  раціональне використання обмежених ресурсів, які використовуються в процесі суспільного виробництва (на мікро- та макрорівні);

198

б)  впровадження досягнень НТП та новітніх технологій, заохочення ви­робників щодо збільшення або зменшення обсягів виробництва того чи іншо­го товару (послуги) відповідно до вимог платоспроможного попиту.

Розподільча функція ціни полягає в тому, що за допомогою ціни здійснюється розподіл ресурсів доходів та фінансів у межах суспільства.

Регулююча функція ціни дозволяє здійснювати взаємозв’язок між вироб­ництвом і споживанням, між попитом і пропозицією тощо.

Нарешті, соціальна функція ціни полягає в тому, що держава шляхом фор­мування та реалізації певної політики в сфері ціноутворення (з допомогою законодавчих актів) може здійснювати перерозподіл національного доходу суспільства з метою підтримання окремих верств населення, їх соціального захисту.

Виходячи зі змісту зазначених функцій ціни, відбувається процес ціноут­ворення, під яким розуміють заходи щодо обгрунтування, затвердження та пе­регляду цін і тарифів, визначення їх рівня та структури. Цей процес слід розг­лядати як систему обліку ціноутворюючих факторів, а саме:

•     витрат ресурсів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції;

•     рівня споживчої вартості;

•     співвідношення попиту і пропозиції;

•      взаємовпливу цін на аналогічні товари та субститути (взаємозамінюючі товари);

 

« Содержание


 ...  154  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я