грошових знаків та економічні відносини, що виникали при їх застосуванні, призвели до формування у Київській Русі розвиненої грошової системи. Її структурними елементами можна вважати, передусім, гривну та дрібніші номінали (ногату, куну, рєзану, вивериці (векші)), співвідношення між ними. Хоча в їх якості використовувалися переважно іноземні грошові знаки, свій слід у світовій історії грошей залишили оригінальні, хоча й нечисленні, золоті та срібні монети, а також стандартизовані срібні зливки визначеного вигляду та ваги. Емітентом монет, який в силу своєї політичної, військової та економічної могутності зміг організувати їх виготовлення та надходження в обіг, був князь. А от випуск монетних гривен міг собі дозволити будь-який економічний суб'єкт, який володів достатньою кількістю металу. Масштаб цін та валютний курс грошових одиниць залежали від вагового вмісту дорогоцінних металів, з яких вони були виготовлені. Тому високий ступінь конвертованості мали повноцінні монети і зливки з високим вмістом срібла, які могли обслуговувати зовнішню торгівлю і через це відомі зі скарбів, знайдених далеко за межами Давньоруської держави. Купівельна спроможність товаро-грошей, які використовувалися лише у внутрішній торгівлі, залежала від практики застосування та цінності тих предметів, які виконували грошові функції. Через багато століть в честь пам'яті про самобутню грошову систему Київської Русі та її основу - гривну -було названо грошову одиницю нових Українських держав: Української Народної Республіки та незалежної України.
» следующая страница »
1 ... 8 9 10 11 12 1314