На виробництві усі ті динамічні коливання у рівнях запасів, які виникають під впливом зовнішніх факторів, пов'язаних зі змінами середовища, формально, з точки зору стану виробничої структури, у статиці є надлишковими витратами. Але вони стають необхідними для стабілізації виробничої структури, якщо враховувати потенційні зміни. Тому організаційна надлишковість дозволяє виробничій структурі зберегтися шляхом поглинання додаткових ресурсів за сприятливих змін зовнішніх умов і шляхом використання створених у гарні часи резервів, коли ситуація погіршується.
При аналізі формування управлінських рішень, поведінка виробничого об' єкта спостерігається на різних витратах ресурсів і випусках продукції. Вона є результатом застосування певних процедур пошуку рішень, які регулюють потоки в об'єкті управління. Причому передбачається, що у рішеннях повністю враховані усі обмеження, які накладає технологія виробництва.
Більшість понять поведінкової теорії фірми необхідні для того, щоб побудувати типову процедуру прийняття окремого рішення. До них належать: досвід визначення цілей і процедур, які ведуть до рішення, усунення невизначеності через зворотні зв'язки і переговори у середовищі, локальна раціональність - одна мета у кожної коаліції, використання даних про досягнуті результати, задоволеність результатом рішення, опір змінам.
Інша група ключових понять необхідна для взаємопов'язу- вання окремих рішень у межах всієї виробничої одиниці. Вона охоплює: множинність різних цілей у різних коаліцій, послідовне їх досягнення. За межами процедури прийняття рішень у виробничій одиниці опинились два ключових поняття: формування коаліції та організаційна надлишковість - саме ті поняття, які не дозволяють розглядати виробничі об' єкти як суто технологічні системи. Аналіз означених понять не був продовжений в цій теорії. Без відповіді залишились питання про те, яким чином учасники коаліцій реалізують свої інтереси через свою участь в них і які фактори впливають на можливості їх реалізації, тобто поза розглядом залишився суб'єкт господарської діяльності.
20
2.3. Соціальна природа організаційної поведінки
Дослідження соціальної природи поведінки виробничих об'єктів дозволяють знайти відповідь на питання: як люди впливають на виробничу діяльність? Одні дослідники вважають, що поведінка людини, її рішення повністю визначаються тими соціальними умовами, в яких вона перебуває. Тут людина повністю слухається диктату формальних і неформальних системних норм і правил прийняття рішень; відмінності у поведінці людей пов'язані з попереднім досвідом і різницею в отриманій освіті. З цієї точки зору соціальний вплив - зовнішня сила, яка викликає певну реакцію.
Інша точка зору виходить з того, що суть поведінки полягає в утилітарному переслідуванні власного інтересу, який визначається відношенням суб'єкта до виробництва, тобто поведінка залежить від того, чи є суб'єкт власником капіталу, керівником або виконавцем робіт. Соціальні взаємодії розглядаються як неузгодженість в економічних системах, що зумовлює деякі відхилення у результатах від тієї моделі рішень, яка вбудована в суб'єкт. Соціальні засади моделі поведінки кожного з учасників тут не враховуються, і середовище завжди протиставляється людині або групі людей, які асоціюються з тим або іншим рішенням. Така модель не передбачає можливості зміни поведінки об'єкта при прийнятті рішення під впливом власного розвитку і розвитку середовища.
Протиставлення суб'єкта середовищу бере свій початок в ідеології "методологічного індивідуалізму" (рис. 2.3). Відповідно до цієї ідеології, усі рішення, які стосуються діяльності виробничих одиниць, орієнтовані лише на внутрішні процеси, які відбуваються в організаційних межах досліджуваних виробничих об'єктів.
» следующая страница »
1 ... 8 9 10 11 12 1314 15 16 17 18 ... 156