Грегоріана, названий на його честь. У ньому зібрані конституції імператорів починаючи від Адріана. Кодекс дістав офіційне визнання і використовувався аж до появи кодифікації Юстиніана.
Як доповнення до кодексу Грегоріана наприкінці III ст. Було створено кодекс Гермогеніана, також названий на честь його укладача. Він містив 120 конституцій, поділених за змістом на 69 титулів. У 438 р. За імператора Феодосія II було видано перший офіційний збірник конституцій — cоdeх Тheоdоsіanus. У ньому зібрані розпорядження імператорів з початку IV ст. Вони систематизовані за окремими питаннями: кодекс поділяється на 16 книг, а книги — на титули. В кожному титулі розпорядження наведено у хронологічному порядку.
Проте найважливішою стала кодифікація римського права, проведена після падіння Західної Римської імперії, східно-римським імператором Юстиніаном (527—565 рр.) У Візантії. За часів правління Юстиніана Східна Римська імперія набула значної сили і впливу. В результаті успішних воєн значно розширено кордони держави. Юстиніан намагався відновити колишню територію, велич і славу Римської імперії. Він провів низку внутрішніх реформ у державі — в системи управління, збройних сил, фінансів, розпорядився кодифікувати право. Йшлося вже не про систематизацію римського права, а про його кодифікацію — зібрання, опрацювання, усунення архаїзмів, застарілих, недіючих джерел, пристосування права до сучасних потреб.
Для здійснення кодифікації 528 р. Юстиніан призначив комісію у складі 10 осіб на чолі з константинопольським професором права Теофілом. Комісії було доручено систематизувати імператорські конституції. Три попередні кодекси імператорських конституцій значно полегшили справу і вже через рік було опубліковано зібрання конституцій усіх римських і візантійських імператорів під назвою Кодекс Юстиніана. Це була не проста систематизація, а творча праця з усуненням архаїзмів, повторень, недіючих розпоряджень тощо. Кодекс містив 12 книг, які поділялись на титули. Кожен титул мав свій заголовок. У титулах містилися окремі конституції, пронумеровані із зазначенням дати їх прийняття та імені імператора, котрий їх видав. Великі конституції було поділено на параграфи.
Кодекс є цінною пам'яткою римського права, але цей період його занепаду з домінантою церковних приписів, "божественних повчань". Невипадково вже перша книга містить конституції з церковного права. Вона починається з санкцій за богохульство, ганьблення Святої Трійці, церкви тощо. Далі йде викладення прав і привілеїв церкви, обмеження правоздатності єретиків, іудеїв та ін. З 2-ої по 8-му книги присвячені приватному праву, 9-та — кримінальному, 10—12-ті — положенням про державне управління.
Кодекс дійшов до нас не в оригіналі, а лише у вигляді рукописів ІХ—ХІІ ст. Для вивчення суті справжнього римського права він має значно менше значення, ніж три наступні частини кодифікації.
Для кодифікації іншого римського права Юстиніан утворив 530 р. Нову спеціальну комісію у складі 17 осіб під керівництвом одного з вищих імператорських урядовців Трибоніана. До комісії увійшли визначні юристи того часу, зокрема професори правових шкіл у Константинополі і Бериті — Костянтин, Теофіл, Леонтій, Доротей, Анатолій та ін. Вона мала переглянути всі праці юристів класичного періоду, вибрати найцінніші з них, привести їх до певної системи, вилучити повторення суперечності. При цьому комісії було надано повну свободу дій — вона могла скорочувати праці, змінювати тексти уривків, пристосовуючи їх до нових умов життя, доповнювати, змінювати застарілі поняття та терміни новими. Такі зміни та оновлення згодом дістали назву інтерполяцій.
Через три роки роботу над кодифікацією праць видатних римських юристів було завершено і опубліковано як Дигести, або Пандекти. Вони, по суті, — найважливіша частина кодифікації, складаються з 50 книг, які, однак, не мають заголовків. Кожна книга поділяється на титули (окрім 30—32 книг, що не мають титулів). Усього в Дигестах є 432 титули, поділені на фрагменти, великі фрагменти — на параграфи. Кожен фрагмент містить уривок з праць одного юриста, котрий стосується конкретного питання чи інституту права, із зазначенням імені юриста і назви його праці.
» следующая страница »
1 ... 167 168 169 170 171 172173 174 175 176 177 ... 215