Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Але вже в першій половині xx століття стало виявлятися, що досягнуті масштаб і розмаїтість форм відчуження працівника починають стримувати подальший очікуваний ріст продуктивності. І тут дослідники управління зробили підбадьорююче відкриття (э. Мейо, ф. Ретлисбергер і ін.), у працівнику виявився несподіваний трудовий резерв. Було введене поняття людського фактора і з цього моменту стали множитися всякого роду теорії мотивації (поведінкові теорії, теорії лідерства, теорії людських потреб, підходи до гуманізації праці і т. П.), орієнтовані на подолання відчуження з метою використовувати людський фактор надалі для росту продуктивності. Досягши визначених позитивних результатів, поведінкові теорії породили серйозну моральну проблему — вони дали суб'єкту управління механізми, що дозволяють йому маніпулювати людською свідомістю, що приводить до виникнення численних ризиків як у підлеглих, так і в самого суб' єкта управління.

В другій половині xx століття почали говорити про обрії дослідження, що відкриваються, керування як динамічної, нелінійної системи, що стало стимулювати безліч так званих концепцій самоорганізації виникла в поведінкових теоріях «моральна проблема» у концепції самоорганізації зникає, але разом з «зникненням» з цієї концепції самої людини, на сцену виходить корпоративне управління.

Висновки

Сформовану ситуацію можна охарактеризувати як актуальну для пошуку концептуально нового підходу до управління на підставі стратегічного управління персоналом. Багато сучасних учених вважають так і невирішеної позначену «моральну проблему» управління, також вважають, що для управління недостатньо філолофсько-методологічної підстави системного руху, на якому багато в чому ґрунтується розглянута перспективна концепція самоорганізації. Але головний акцент полягає в тому, що найбільш розповсюджені в практиці управління «фабрична організація» і «управління поводженням» не дають шанс людському самоздійсненню.

На наш погляд необхідно побудувати „систему самоздійснення людини" під впливом організаційної культури та державної культури (рис. 1).

Рис. 1. Система самоздійснення людини

Сучасний стан трудового потенціалу в україні характеризується поглибленням негативних тенденцій, які, перш за всі, проявляються в звуженні демографічної бази відтворення трудового потенціалу через знижування народжуваності, збільшення смертності, скорочення очікуваної тривалості життя, погіршення статево-вікової структури, загальне постаріння населення, розширення масштабів його депопуляції, що призвело до загального скорочення населення україни, щорічно майже на 300 тис. Чол.

Основні тенденції несприятливої демографічної ситуації зберігатимуться до 2010 долі і складатимуть загрозу подальшому формуванню трудового потенціалу україни і забезпеченню високої продуктивності економіки. До того ж слід додати, що кризовий стан економіки обмежує можливості перелому ситуації на кращу через зниження загального рівня життя, погіршення стану здоров'я населення, невирішеність житлових проблем та працевлаштування молоді, її загальної освіти та професійної підготовки.

На наш погляд саме історична спадщина дуже важлива для розуміння практики управління, зокрема й українського, потребуючого глибокого знання національного характеру і філософії праці. На думку японського дослідника с.ямамото, японці є працьовитими, відданими працівниками, тому що робота - це їхня релігія, і саме релігійне відношення до праці лежить в основі економічного успіху японії. Дійсно, японці виявляють релігійний фанатизм у прагненні домогтися усе більш високих економічних цілей. Хоча, видимо, лише деякі з них визнають, що їхньою мотивацією до старанної праці почасти є підсвідоме бажання досягти стану будди, кожен японець, безсумнівно, розуміє і приймає цю концепцію.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 98 99 100 101 102 103104 105 106 107 108  ... 293