Реклама

Ритуали уособлюють у собі колективні дії, що розглядаються як основи соціального буття. Серед ритуалів можна назвати релігійні церемонії, особливу манеру вітань, жестів і знаків пова­ги до старшого. Ці прояви культури належать до видимого її ви­раження, однак, їхні корені у культурі того чи іншого народу ча­сто непомітні.

Рекламне повідомлення може перетинати кордони своєї краї­ни, але його виконання повинне бути адаптованим, тому що бага­то чого з візуальних і лінгвістичних елементів реклами не можна автоматично перенести у нові умови. Об’єктом адаптації можуть служити зовнішність представників тієї чи іншої культури, колір їхньої шкіри, переваги в одязі, мова, поведінка під час їжі і т.ін. Ці прояви культури у соціологічному змісті слова можуть бути віднесені до поняття ’’спосіб життя”.

Хоча роль героїв і ритуалів дуже важлива, в основі поняття «культура» знаходяться цінності. Ховстеде визначає їх як ’загальні тенденції у перевазі певного стану речей над іншими”. Хоча сьо­годні можна помітити багато рис глобалізації, наприклад, поши­рення міжнародних мереж ресторанів швидкого харчування, іден­тичних у багатьох країнах світу (як МсDоnаlds), але при цьому основні цінності тієї чи іншої культури все ж залишаються не­змінними протягом багатьох років. Тому дуже важливо викорис­товувати й звертатися до таких цінностей у рекламі.

Провівши порівняльний аналіз культур, Г. Ховстеде виділив 5 основних вимірів, а саме:

1.       Дистанція влади.

2. Індивідуалізм, що протистоїть колективізму.

3. Чоловіча стать на противагу жіночій.

4. Запобігання невизначеності.

5. Довгострокова орієнтація.

Дистанція влади (Power Distance)

Це «міра, у якій люди, наділені меншою владою, приймають факт нерівномірного розподілу влади». У суспільствах із високим рівнем дистанції влади ієрархія вважається нормальним явищем, кожний із членів суспільства займає у ньому певне місце, а також у родині й у професійній діяльності. Серед країн, що мають низькі показники у даній категорії, можна назвати Англію і США, а та­кож Скандинавські країни, де службова ієрархія і непогрішний авторитет старших за віком виявляється набагато рідше, ніж, на­приклад, у Японії, яка має високий показник у даній категорії.

Навіть на рівні родини при прийнятті рішень про великі покуп­ки (автомашина, будинок) англійка, звичайно, має таке саме право голосу, як і чоловік, а в японській родині останнє слово завжди залишається за чоловіком.

Індивідуалізм — колективізм

Індивідуалізм, за Ховстеде, відбитий у культурах, де “люди піклуються тільки про себе самих і найближчих членів своєї ро­дини, що є протилежністю людям, які належать до інших членів групи чи груп, представники яких піклуються про них в обмін на їхню вірність”.

Як приклад відображення у рекламі даної категорії можуть слу­жити американські постери і рекламні ролики (культура індивіду­алістів), що за своїм характером істотно відрізняються від італійських чи латиноамериканських, звернених до представників суспільства з високими показниками колективізму. У сюжетах американської рек­ламної продукції головний герой може бути єдиним персонажем. Американський споживач буде розглядати дану людини як сильну особистість, здатнуприймати самостійні рішення.

Але подібний сюжет навряд чи мав би великий успіх у латино­американських країнах, де герой-одинак розцінюється як невда­ха, що не зумів здобути повагу оточуючих. Наприклад, у рекламі позитивних якостей тієї чи іншої марки автомашини в Італії герой швидше за все знаходитиметься у салоні не сам, а з вродливою дівчи­ною, що поділяє з ним задоволення від водіння красивої й зручної машини, вони проїжджатимуть вулицями, де сусіди впізнавати­муть їх і виражатимуть захоплення успіхами молодика.

 

« Содержание


 ...  47  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я