При прийомі відвідувачів необхідно дотримуватися правил і вимог для сторонніх відвідувачів і своїх працівників з особистих чи службових питань. Особливо це стосується менеджерів, їхніх секретарів, адміністраторів офісів.
Культура мови — найважливіший елемент корпоративної культури. Уміння дотримуватися мовного етикету при будь-якій формі контактів є запорукою успішності переговорів. Недарма девіз японського менеджменту говорить: «Враження про фірму складається у клієнта з першого телефонного дзвінка». Близько 80% робочого часу менеджера займають контакти з людьми. Тому культура спілкування — найважливіша складова частина його загальної культури.
Корпоративний імідж фірми залежить і від її кадрової політики, зокрема від таких заходів, як підбір, атестація, навчання, просування персоналу. Імідж фірми, де навчають, надають можливості для росту й просування, завжди буде вищим, ніж імідж тої, де тільки добре платять, і завжди буде більше бажаючих улаштуватися саме в цю фірму.
Навчальна підготовка, як і в цілому професійна адаптація — могутній компонент корпоративного іміджу. Але справа не тільки в ньому, хоча він сам по собі має високу цінність. Визнано, що економічний ефект від вкладу в розвиток персоналу вищий, ніж від вкладу в засоби виробництва, отже, чим вищі вклади в це навчання, тим вища репутація фірми.
Багато фірм надають великого значення й такій складовій корпоративного іміджу та фірмового стилю, як зовнішній вигляд (екстер’єр) і внутрішній вигляд (інтер’єр) виробничих, торгових, управлінських будівель і приміщень. Багато фірм намагаються, щоб їхні будівлі, споруди, службові приміщення мали оригінальний вигляд, відрізнялися від інших, запам’ятовувалися, були, як кажуть, «на очах і на слуху».
Оцінка співробітників особливо важлива для корпоративної культури. Адже співробітники організації—це носії її іміджу, саме з ними стикається клієнт і через їхнє поводження розуміє, які цілі й способи поведінки характерні для даної організації.
Образ ідеального менеджера з продажів або програміста чи банківського клерка може бути створений набором якостей, що визначають ефективність конкретної діяльності. Але важливий і загальний портрет, образ, що відрізняє співробітників даної організації. Наприклад, банківські працівники повинні бути одягнені більш офіційно, більш консервативно, ніж співробітники рекламних агентств, ЗМІ, котрі можуть дозволити собі більш яскравий, модний стиль.
Правила поведінки включають багато моментів, наприклад: зовнішній вигляд, стиль мови, трудова етика, заведені взаємини між співробітниками, що заохочуються в організації і керівним складом, стосунки між працівниками.
Тема корпоративного іміджу майже невичерпна, як і розмаїтість фірм, видів їхньої діяльності й вироблених ними товарів (послуг, робіт, інформації).
Можна виділити п’ять ключових моментів, які необхідно враховувати при формуванні фірмового стилю:
1. Упізнаність (наприклад: «Так, я чув про цю організацію”).
2. Ідентифікація (наприклад: «Вона займається тим-то або випускає те-то”).
3. Позиціонування (наприклад: «Ніхто, крім них, цього не робить”).
4. Репутація (наприклад: «Те, що вони роблять, дуже важливе й потрібне”).
5. Асоціація з потребами (наприклад: «Для вирішення моєї проблеми мені необхідно звернутися саме до цієї фірми”).
У світовій практиці створення фірмового стилю є однією зі стратегічних цілей керування. Ця мета не менш важлива, ніж стабілізація соціальної сфери, упровадження нових технологій, розвиток персоналу тощо. У сучасних економічних умовах перевага надається створенню фірмового стилю організації у цілому, а не іміджу окремого результату її діяльності.
Сформувати позитивний фірмовий стиль можливо, якщо надати йому ряд ключових характеристик.
» следующая страница »
1 ... 194 195 196 197 198 199200 201 202 203 204 ... 225