Політична економія

Темп інфляції визначають за формулою:

Індекс цін поточного року — індекс цін базового року Темпінфляції=                                                                         х 100%.

Індекс цш базового року

Розрізняють також інфляцію попиту та інфляцію витрат (пропозиції).

Інфляція попиту виникає в умовах надлишкового сукупно­го попиту.

Інфляція витрат (пропозиції) виникає зі збільшенням витрат виробництва і зменшенням сукупної пропозиції.

Інфляція зумовлює суттєві негативні наслідки в соціально- економічному житті суспільства. Вона знецінює заощадження; зменшує поточне споживання; поглиблює майнову нерівність; зменшує зацікавленість виробників у продуктивній праці; галь­мує технічний прогрес тощо.

Інфляцію не можна подолати, її можна лише приборкати за допомогою певних антиінфляційних заходів. Серед них — жорстке обмеження грошової маси.

6.6.  Еволюція грошей. Сучасна грошова система

Гроші у своєму розвитку пройшли шлях, який можна зоб­разити так: товарні гроші, металеві гроші, паперові гроші, кре­дитні гроші, електронні гроші тощо.

Гроші у вигляді товарів існували дуже давно. Такими своє­рідними грошима ставали найпоширеніші продукти: у старо­давніх греків — худоба, в іспанців і народів тихоокеанських ос­тровів — риба, у монголів — чай. Пізніше з’являються металеві гроші у вигляді злитків і монет. Зокрема ще в XII — XIII ст. у Київській Русі функцію грошей виконували зливки срібла ви­довженої форми і певної маси, що називалися гривнями.

Слово “монета” походить від латинського “топео”, що оз­начає “раджу”, “даю пораду”. У Давньому Римі богинею-рад- ницею вважали Юнону. На території храму Юнони стали кар­бувати гроші й назвали їх монетами.

В Україні перші монети було карбовано за часів Володими­ра наприкінці X ст. Їх робили із золота і тому називали золот­никами; на монеті було зображено тризубець.

У стародавні часи, у середні віки і навіть частково наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. в обігу були так звані справжні мо­нети — зливки дорогоцінних металів з державним посвідченням їх вартості. У XX ст. монети стали символічними грошима, бо їх карбують із малоцінних металів — вартість металу, що містить монета, менша, ніж зазначена на ній вартість. Монети викорис­товуються для розмінювання паперових грошей.

Монети як гроші мають певні недоліки:

а) їх можуть вилучити з обігу, переплавивши, якщо вони карбовані з дорогоцінних металів;

б) вони зношуються, стираються, що зменшує їхню масуі ство­рює невідповідність між реальною вартістю металу (якщо це доро­гоцінний метал) і тією вартістю, яка на монеті зазначена;

в) їх можна фальсифікувати, тобто зменшувати вміст дорого­цінного металу в монеті з метою збагачення держави.

Тому металеві гроші були замінені на паперові.

Паперовим грошима є банкноти, або банківські білети. Банкно­тою у середні віки називали посвідчення, видане банкіром про те, що він одержав на зберігання певну кількість золота і зобов’я­зується повернути його на вимогу власника. Ці банківські розпис­ки починали самостійний рух, і їх приймали при розрахунках. На­далі право випуску банкнот бере на себе центробанк і держава. На початку XX ст. більшість країн світу припиняє обмін банкнот на золото. До паперових грошей належать також казначейські білети. Їх випуском займається міністерство фінансів для покриття дер­жавних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювалися на золото. До того часу, коли такий обмін здійснювався стосовно бан­кнот, між ними і казначейськими білетами існувала відмінність. Після того, як обмін банкнот на золото було припинено, ця відмінність зникла.

Кредитні гроші існують у вигляді чеків, векселів, кредитних карток.

Чеки — наказ власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред’явника чека. Наслідком цього розпо­рядження може бути або видача пред’явникові чека готівкою, або безготівковий рахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.

 

« Содержание


 ...  37  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я