мен — худоба, у племен, що жили в гірських і лісистих місцевостях — хутра, шкіра тварин. Зокрема на Русі хутра куниць та соболя.
З’явилась загальна форма вартості. Її можна зобразити так:
40 кг зерна =
або
20 м полотна =
або >- = 1 вівці
2 сокири = або
3 грами золота =
Суть загальної форми вартості полягає в тому, що всі товари обмінюються на один товар, який відіграє роль загального еквівалента.
Несталість і географічна різноманітність загального еквівалента (сьогодні роль виконує худоба, через деякий час — хутра тощо, при чому в різних народів цим еквівалентом виступали різні предмети) вносили суттєві складнощі в обмін.
Особливо ці складнощі посилились, коли торгівля виходить за рамки місцевого, національного ринку і ведеться із заморськими країнами. Саме в цей період суспільну функцію загального еквівалента починають виконувати благородні метали. Загальна форма вартості перетворюється на грошову.
Грошова форма вартості — це найрозвинутіша загальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.
Схематично вона має такий вигляд:
40 кг зерна = або
20 м полотна =
або Ъ— = 3 грамам золота
1 вівця = або
2 сокири і т. д. = У
Важливою і характерною рисою грошової форми вартості є те, що тут роль загального еквівалента зростається із споживною вартістю товару, який здатний виконувати цю роль у масштабі не лише місцевого, навіть національного ринку, а й в масштабах широкого, міжнародного обміну.
Золото саме за своїми фізичними та хімічними властивостями найбільш відповідало цим вимогам:
1. Рідкісний (обмеженої кількості) товар.
2. У незначній кількості золота втілена значна праця.
3. Зберігається тривалий час, не втрачаючи своїх властивостей (не підлягає корозії тощо).
4. Вартість при поділі певної кількості (куска) не втрачається: вартість однієї чверті куска становить рівно чверть вартості куска.
Золото виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до нашої ери. До цього золото було звичайним товаром поряд із іншими товарами. Паралельно з золотом загальним еквівалентом було й срібло. Так тривало кілька тисячоліть, і лише у другій половині XIX ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом. Це означало встановлення золотого стандарту.
6.2. Суть і функції грошей
Розглядаючи суть і функції грошей, слід мати на увазі те, що:
1. Вони виникли завдяки розвитку обміну товарів;
2. Вони є товаром, результатом розвитку товару і товарообміну, в процесі якого товар — гроші — став загальним еквівалентом;
3. Гроші — це економічна категорія товарного виробництва, яка виражає певні суспільно- виробничі відносини товаровиробників.
В економічній теорії зустрічається декілька визначень суті грошей:
1. Гроші — це товар, що виконує специфічну функцію загального товарного еквівалента, тобто на який обмінюються всі інші товари.
2. Гроші — це універсальний платіжний засіб.
3. Гроші — це все те, що виконує функцію грошей.
4. Гроші — це не товари, речі, метали, папери, проте вони є економічними відносинами в суспільстві щодо загального еквівалента при обміні результатами господарської діяльності.
Найповніше суть грошей виявляється і розкривається через їхні функції. Марксистська теорія виділяє п’ять функцій грошей: гроші як міра вартості, засіб обігу, засіб нагромаджен- 68
ня, засіб платежу, як світові гроші. Економічна думка Заходу зосереджує увагу лише на трьох функціях: міра вартості, засіб обміну та засіб нагромадження.
» следующая страница »
1 ... 28 29 30 31 32 3334 35 36 37 38 ... 220