Політична економія

1.   Гроші як міра вартості означає, що вони вимірюють вартість товарів. Грошовий вимір вартості товарів називають ціною. Таким чином, лише завдяки грошам ми можемо судити про ціну того чи іншого товару. Функцію міри вартості гроші виконують через масштаби цін. Масштаб цін — це певна вагова одиниця грошового металу, прийнята за грошову одиницю, з рівним поділом її на певну кількість менших одиниць. Наприк­лад, свого часу долар у США прирівнювався до 0,888671 грама золота, радянський карбованець (рубль) зразка 1961 р. —

0,                987412 грама золота.

Уданий час усі країни відмовились від золотого вмісту своїх гро­шей. Роль масштабу цін виконують курси національних валют.

2.  Гроші як засіб обігу — обслуговують процес реалізації (купівлі, продажу) товару. Тут вони виступають в єдності функцій міри вартості і засобу обігу, тобто за допомогою гро­шей вимірюються вартості всіх товарів (ціни) і на гроші за відпо­відними цінами купуються всі товари. Особливістю цієї функції є плинність грошей. Вони можуть робити кілька обо­ротів за добу, обслуговуючи кілька актів купівлі-продажу, пе­реходячи із рук у руки. Тобто гроші не затримуються на довго в одних руках.

Функцію засобу обігу можуть виконувати не тільки справжні (повноцінні) гроші, а й неповноцінні. Золоті гроші стерлися і втратили частину грошового металу, однак продовжували фун­кціонувати як повноцінні гроші. Це було однією з передумов появи паперових грошей.

3. Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів, означає, що гроші мають здатність бути символом багатства — чим більшою кількістю грошей володіє особа, тим більше її ба­гатство. Крім того, зберігати (нагромаджувати) гроші необхідно для купівлі дорогих речей у майбутньому; запас коштів необхід­ний для неперервності процесу виробництва — відтворення. В умовах, коли існували повноцінні (золоті) гроші, грошові скар­би виступали своєрідним резервуаром, який то поглинав гроші, що вивільнялись з обігу, то викидав в обіг, якщо зростала по­треба в грошах.

4.  Гроші як засіб платежу діють тоді, коли процес купівлі- продажу не бігається в часі: процес відчуження (продажу) това­ру не збігається з часом реалізації його ціни, з отриманням гро­шей продавцем. Один товаровиробник продає свій товар рані­ше, ніж інший може його купити. В цих умовах продавець стає кредитором, позичальником, а покупець — дебітором, боржни­ком.

Таким чином, гроші виконують функцію засобу платежу тоді, коли їх рух не супроводжується зустрічним потоком товарів або наданням певних послуг, тобто якщо вони надаються в кредит, а оплата їх (реалізація ціни) здійснюється через певний час після продажу.

Ця функція виходить за межі кредитних відносин, тобто вона діє при сплаті податків, ренти, виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій тощо.

На ґрунті розвитку виконання грошима функції засобу пла­тежу з’явились кредитні гроші, формами яких є вексель, чек, платіжне доручення тощо.

Ця функція зумовлює систему безготівкових розрахунків, які за обсягом набагато перевищують обсяг готівкового грошо­вого обігу.

5.   Функцію світових грошей гроші виконують, коли функ­ціонують на міжнародних ринках, тобто виступають засобом міжнародних розрахунків, засобом платежу та засобом збалан­сування торговельного і платіжного балансів країни.

Світові гроші виступають міжнародним загальним суспіль­ним засобом.

Функцію світових грошей в недалекому минулому викону­вали лише повноцінні гроші — тобто золото. У даний час її ви­конують національні валюти окремих найрозвинутіших країн (наприклад, долар США), а також міжнародні та регіональні платіжні засоби — СДР (Спеціальні права запозичення Міжна­родного валютного фонду — МВФ), екю — Європейська роз­рахункова одиниця, яку поступово замінюють на євро — спільну грошову одиницю країн Європейського союзу.

 

« Содержание


 ...  34  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я