Тема 6 Гроші
6.1. Виникнення і розвиток грошових відносин.
6.2. Суть і функції грошей.
6.3. Альтернативні теорії грошей.
6.4. Грошовий обіг і його закони.
6.5. Інфляція, її суть, види і причини виникнення.
6.6. Еволюція грошей. Сучасна грошова система.
6.1. Виникнення і розвиток грошових відносин
Другою, після товару, найважливішою категорією товарного виробництва, є гроші. Вони є продуктом розвитку товарообміну і з’явились завдяки потребі забезпечення еквівалентності при обміні товарів різної споживної вартості. Як зазначалось у попередній темі, необхідність еквівалентного обміну зумовила появу вартості, а вартість породила гроші.
Останні є найуніверсальнішим засобом вираження вартості всіх товарів в умовах розвинутого товарного виробництва. Таким чином, гроші завдячені розвитку форми вартості. Згідно з теорією К. Маркса, форма вартості історично розвивалась в такій послідовності: проста, розгорнута, загальна та грошова.
Проста, або випадкова.форма вартості найдавніша. Вона виникла тоді, коли обмін лише зароджувався; коли окремі види продуктів лише випадково перетворювались на товари. За первісної форми обміну один товар, взятий у певному відношенні, відповідав певній кількості лише одного іншого товару і безпосередньо на нього обмінювався (наприклад, 1 сокира = 20 кг зерна, в загальному : X товару А = У товару Б).
Уже в простій формі можна бачити зачатки грошей. Товар А має відносну вартість — тобто вартість його відноситься до вартості товару Б. Тоді товар Б має еквівалентну форму вартості: вартість товару Б вимірює вартість товару А. Еквівалентна форма вартості має такі особливості :
1. Споживна вартість товару-еквівалента стає формою прояву своєї протилежності — вартості. Тобто споживна вартість то-
вару-еквівалента зводиться до того, щоб вимірювати вартість інших товарів.
2. Конкретна праця, втілена у товарі-еквіваленті, є проявом своєї протилежності — абстрактної праці. Тобто, конкретна праця, затрачена на виготовлення товару-еквівалента, відображає абстрактну працю, тобто працю, що витрачається на виробництво інших товарів.
3. Приватна (індивідуальна) праця, втілена в товарі-еквіва- ленті, є формою прояву своєї протилежності — абстрактної людської праці. Тобто еквівалентна форма вартості відображає витрати суспільної праці.
З розвитком виробництва відбувається поглиблення суспільного поділу праці, що супроводжується зростанням її продуктивності та появою додаткового продукту. З першим великим поділом праці (відокремлення скотарських і землеробських племен) надлишки тваринницької продукції вже не випадково, а регулярно починають обмінюватися на надлишки продукції землеробства. За цих умов тварини набувають переважно відносної форми вартості, а інші товари (хліб, овочі та інше) стають товарами-еквівалентами. Так, власник шкіри тварини міг придбати зерно в тому разі, якщо ця шкіра була потрібна власнику зерна. Таким чином з’являється повна, або розгорнута, форма вартості.
Повна, або розгорнута, форма вартості — це така форма, за якою вартість товару виявляється не в одному якомусь випадковому товарі, а постійно, систематично — в цілій низці товарів.
Цю форму можна зобразити так:
1 вівця = 40 кг зерна = 20 м полотна = 2 сокирам = 3 грамам золота і т.д.
Для цієї форми вартості характерною є множинність еквівалентів — тобто в ролі товарів-еквівалентів виступали різноманітні товари.
Багатоеквівалентність утруднювала обмін товарів, регулярність якого з розвитком продуктивних сил і суспільного поділу праці посилюється. Виникає економічна необхідність подолати множинність еквівалентів.
Сфера обміну дедалі більше насичується різноманітними товарами, серед яких стихійно поступово виділяється один, найпоширеніший і найбільш ходовий товар, що найчастіше виконує роль еквівалента. Такими товарами були: у пастушачих пле- 66
» следующая страница »
1 ... 27 28 29 30 31 3233 34 35 36 37 ... 220