Політична економія

кГ=^

Г о ,

де:К — кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році;

Т.Ц х Т— вартість товарів та послуг, що реалізуються у пев­ному році;

О   — середнє число обігів за рік кожної грошової одиниці.

З розвитком функції грошей як засобу платежу ця формула набуває більш складного вигляду:

_ЩхТ + П-В-К Кг~ 0 ,

де:

К — сума цін товарів, проданих у кредит;

П — сума платежів за борговими зобов’язаннями;

В — сума взаємопогашених безготівкових платежів.

Коли товар продається в кредит (К) і коли платежі взає- мопогашаються (—В), наявних грошей непотрібно (у формулі пе­ред К і В стоїть знак —); коли ж настає термін платежу, гроші потрібні (перед П стоїть знак +).

Таким чином, основними елементами закону грошового обігу є товарна маса, що перебуває в обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей.

Ці формули відображають закони обігу або їх готівкових знаків (банкнот, монет) в обігу.

Окрім готівкових грошей у сучасній економіці більшість товарів і послуг реалізується через безготівковий обіг. Зростан­ня останнього робить непридатним застосування зазначених формул. Тому використовують рівняння Фішера:

му=р<2 ,

де:

М— маса грошей (готівка і безготівкові чекові гроші);

V— швидкість обігу грошей;

Р— ціни товарів та послуг (рівень цін);

Р— обсяг товарної маси (кількість товарів і послуг).

Звідси:

м=ро/у .

Зі сформульованих законів випливає дуже важливий принцип грошового обігу — обмеження грошової маси реальними потребами обігу, тобто грошова маса повинна відповідати потребам обігу.

6.5.       Інфляція, її суть, види і причини виникнення

Інфляція — це процес знецінення грошей внаслідок пере­вищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, над сумою цін товарів і послуг, тобто недотримання вимог за­кону грошового обігу. Інфляція виявляється у зростанні цін. Вона зумовлює загальне падіння купівельної спроможності та зниження курсу національної валюти і перерозподіл частки національного багатства на користь підприємств-монополістів, держави, тіньо­вої економіки та мафіозних структур.

Це явище відоме приблизно з IV —III ст. до н. е., тобто з моменту, коли грошовим товаром у світі утверджувалося срібло. Причиною знецінення була втрата довіри до монет, в яких під час карбування закладалося менше металу. Сучасна інфляція має багаточинний характер. Основними її причинами є:

1)                   Диспропорції між основними сферами народного господарства.

2)         Монополістичні тенденції в економіці.

3)         Надмірні військові витрати.

4)         Зростання дефіциту державного бюджету.

5)         Необґрунтоване підвищення зарплати.

6)         Крах золотого стандарту.

7)         Дотації нерентабельним галузям і підприємствам.

8)         Надмірна кредитна емісія.

9)                     Наявність маси посередників між виробниками і споживачами.

Крім названих внутрішніх причин, існують зовнішні: необґрунтоване встановлення валютного курсу при конвертації валют; зростання цін на імпортні товари і послуги тощо.

За розмірами зростання цін інфляцію поділяють на:

1)         Повзуча — коли ціни зростають у незначному обсязі

(до 5% на рік).

2)                     Галопуюча — коли ціни зростають за рік на 10% і дещо більше.

3)                     Гіперінфляція — коли ціни зростають на 1 — 2% щоденно.

 

« Содержание


 ...  36  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я