Політична економія

Таким чином, визначальними рисами соціально-орієнто- ваної (регульованої) ринкової економічної системи (яку нази­вають змішаною системою) є:

•                       товарна форма виробництва;

•                       багатоукладність економіки і змішана власність на за­соби виробництва;

•                      розвинута система суспільного поділу праці;

•                       продуктивні сили постіндустріального типу;

•                       антимонопольне регулювання і стимулювання доско­налої конкуренції;

•                       економічний механізм побудовано на взаємодії вільно­го ринкового і державного регулювання;

•                       соціальний захист населення.

22. 2. Межі ринку та межі державного втручання в економіку

Найхарактернішою рисою змішаної економічної системи є поєднання в економіці стихійного (ринкового) та свідомого (державного) елементів.

Ринкова складова економіки спирається на приватну власність, особистий інтерес; державна складова — на держав­ну власність та суспільний інтерес. Найефективніше функціо­нує змішана економіка, коли досягається оптимальне співвідно­шення вказаних складових: узгоджуються особистий і суспіль­ний інтереси через найповніше задоволення як особистих так і суспільних інтересів.

Якщо абсолютно переважає приватна, ринкова складова, тобто на перший план висувається особистий, егоїстичний інте­рес, то виявляються риси так званого дикого, варварського ка­піталізму вільної конкуренції з його аномаліями, зокрема, глибо­кою диференціацією населення за доходами, кризами, інфляцією та безробіттям.

Якщо ж абсолютно переважає державна складова, то най­повніше виявляються риси централізованої (планової, тоталі­тарної, командно-адміністративної) економічної системи: не­зацікавленість окремої особи у високопродуктивній праці, а звідси і низький рівень останньої; економічне неприйняття досягнень НТП, повільне впровадження його досягнень у ви­робництво, низький рівень добробуту, життя населення тощо.

Таким чином, йдеться про оптимальні межі ринку та дер­жавного впливу на економіку. Основні критерії цих меж:

•                    свобода підприємницької діяльності у вирішенні пи­тань “Що”?, “Скільки”?, “Як”?, “Кому”? при вироб­ництві так званих індивідуальних благ і послуг; обо­в’язковість (потреба) виробництва державою суспіль­них благ та послуг;

•                    максимальне сприяння та підтримка позитивних і виправлення негативних рис (наслідків) ринку з допо­могою держави;

•                    створення державою умов для нормального функціону­вання ринку: грошей, банків, інших елементів ринкової інфраструктури; розробка і контроль за виконанням відпо­відних законодавчих актів.

Теоретично можна говорити про мінімально необхідні і мак­симально допустимі межі державного регулювання, хоч на прак­тиці їх реалізувати неможливо. Навіть система вільної конкуренції не «працює», якщо держава не бере на себе відповідальність за правильну організацію грошового обігу, задоволення частини колективних потреб людей, компенсацію, ліквідацію та недопу­щення негативних ефектів ринкової поведінки. У цілому про межі такого регулювання можна мати уяву, наприклад, з таких суд­жень:

1.  Ринок визнає лише один варіант розподілу доходів, один критерій справедливості. Справедливим визнається будь-який доход, отриманий унаслідок конкуренції. Справедливими є низькі доходи тих, хто зазнав невдачу. До уваги при цьому не беруться ті обставини, що збанкрутувати можна не лише в ре­зультаті своєї малоефективної праці, а й унаслідок прорахунків уряду, структурної перебудови економіки, незахищеності від іноземної конкуренції тощо. Тобто винуватцем у ринковій складовій може виступати сама державна складова.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 145 146 147 148 149 150151 152 153 154 155  ... 220