ному секторі;
• нееквівалентний обмін між сферою матеріального виробництва і науково-дослідною сферою.
Особливу роль у монополістичному капіталізмі належить міжнародним монополіям, міжнаціональним корпораціям (МНК) та транснаціональним корпораціям (ТНК), які, фактично, займають панівне становище не лише в економіці окремих країн, а й в усьому світі.
Монополія вносить корективи в поняття “прибуток”. Її метою виступає монопольно високий прибуток, який одержується завдяки встановленню нею монопольно високої ціни на свою продукцію і закупівлі сировини, матеріалів та комплектуючих за монопольно низькими цінами.
Джерелом монопольно високого прибутку є:
• нееквівалентний обмін монополій з підприємствами країн, що розвиваються;
• додаткова вартість, створена працівниками даної монополії;
• нееквівалентний обмін між монополією і немонополізо- ваними підприємствами;
• наявність немонополізованого сектору — поряд із великими монополістичними об’єднанням існує багато дрібнотоварних і середньотоварних підприємств (малий та середній бізнес).
Дрібнотоварне виробництво при імперіалізмі, хоча і продовжує закономірно витіснятись, залишає, а то й зміцнює свої позиції в тих галузях і видах діяльності, які ґрунтуються на значних витратах капіталу та максимальній наближеності до споживача, значних витратах праці. Воно ґрунтується на приватній власності й особистій праці виробника і членів його сім’ї (дрібні магазини і лавки в торгівлі, перукарні, швейні і взуттєві майстерні, майстерні з ремонту побутової техніки, бензозаправні станції, сімейні ферми в сільському господарстві).
21.3. Фінансово-монополістичний капітал. Фінансова олігархія
Сучасний капіталізм називають пануванням фінансового капіталу.
Фінансовий капітал — це банківський монополістичний капітал, який об’єднався з монополістичним промисловим (виробничим) капіталом.
Якщо для домонополістичної стадії капіталізму характерним було відокремлення від промислового капіталу його функціональних форм — торгового, позичкового капіталу, то на монополістичній стадії спостерігається зворотний процес — об’єднання різних форм капіталу в рамках єдиної системи фінансового капіталу. Зрощення банківського і промислового монополістичного капіталів можна трактувати у вузькому і широкому розумінні. У вузькому — це безпосереднє об’єднання банківських і промислових капіталів у рамках єдиної організації під єдиним капіталом. У широкому розумінні — зрощення являє собою тісне переплетіння капіталів банківських і промислових підприємств, встановлення між ними міцних кредитних відносин і інших зв’язків.
В умовах домонополістичного капіталізму зв’язки банків і промислових підприємств не відзначались значною стабільністю, оскільки вибір кредитора або позичальника визначався на основі вільної конкуренції. Рівень концентрації банківського (грошового) капіталу в окремих банках був відносно низьким. Позичковий капітал відігравав скромну роль агента промислового капіталу і був лише його відокремленою частиною.
Крупним підприємствам на монополістичній стадії стали необхідними значні суми грошей, які могли надати лише крупні кредитори, тобто крупні банки. Таким чином виникла концентрація банківського капіталу, на місце дрібних вузькоспеціалі- зованих банків прийшли банківські монополії.
Завдяки цьому змінилась роль банків. Із простих посередників, що обслуговували промисловий капітал, вони перетворились на всесильних господарів, на розрахунково-кредитні центри національних економік, які значною мірою впливають на спрямованість господарського розвитку промислових та інших корпорацій.
» следующая страница »
1 ... 140 141 142 143 144 145146 147 148 149 150 ... 220