Саме нагромадження виявляється у зростанні таких чинників, як капітал і робоча сила, а це і є екстенсивні чинники економічного зростання.
Нагромадження, тобто додаткові засоби виробництва і додаткові засоби для додаткової робочої сили, можуть з’явитись, в основному, за рахунок заощадження — тієї частини доходу, яка не споживається. (Відомо, що доход дорівнює сумі споживання і заощадження). Чим більшу частину доходів спрямовано на заощадження, тим більше ресурсів для нагромадження, а отже, для економічного зростання.
Заощадження є джерелом інвестицій (капіталовкладень). Інвестиції — вкладення коштів в основний капітал з метою економічного зростання. Розрізняють валові і чисті інвестиції:
ВІ=ЧІ+А.
Чисті інвестиції (ЧІ) — це капіталовкладення в створення нової техніки, обладнання, споруд тощо. Амортизація (А) — це капіталовкладення у відновлення (відшкодування) основного капіталу.
В умовах забезпечення переважно інтенсивного типу економічного зростання на перший план висувається проблема підвищення ефективності капіталовкладень.
Останнє зводиться до таких шляхів:
—зміни в технологічній структурі капіталовкладень, що означає збільшення питомої ваги затрат на обладнання, машини і механізми (тобто в активну частину основного капіталу);
— вдосконалення відтворювальної структури капіталовкладень, що означає збільшення питомої ваги капітальних вкладень на технічне переозброєння й реконструкцію діючих підприємств при зменшенні питомої ваги нових будівництв;
— скорочення строків будівництва об’єктів, числа об’єктів будівництва, зменшення незавершеного будівництва.
Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень виступає НТП (НТР).
Таким чином, економічне зростання залежить від інвестицій, а можливість інвестицій, у свою чергу, залежить від величини доходів населення (національного доходу) і розподілу цих доходів на споживання і заощадження. Економічна теорія
і практика свідчать про те, що економічне зростання забезпечується зростанням споживання: чим більша частина доходів використовується на споживання, тим більший поштовх дається для розвитку виробництва, а отже, і для економічного зростання. Цей ефект залежить від приросту обсягів виробництва, від частини споживання в загальній сумі доходів і називається ефектом мультиплікатора (примножувача).
Якщо, наприклад, гранична потреба у споживанні МРС =
0, 75, то це означає, що мультиплікатор витрат буде дорівнювати 4:
М = 1 : 1 - МРС = 1 : 1 - 0,75 = 1 : 0,25 = 4.
Тобто, якщо капіталовкладення в економіку зростуть на 10 млрд грн, то вони зумовлять зростання обсягів виробництва на 40 млрд грн.
Залежність між приростом обсягів виробництва і зміною капіталовкладень визначається формулою:
ДY = 1 : 1 - МРС • ДК = М • ДК ДY = М • ДК, де ДY — приріст обсягів виробництва;
ДК — приріст капіталовкладень;
МРС — гранична схильність до споживання;
М — мультиплікатор.
Мультиплікаційний ефект можна бачити на прикладі безперервного процесу купівлі — продажу за рахунок певної початкової суми грошей, що з’явилась на ринку. Якщо початкова сума грошей, тобто доходу, що з’явилась на ринку, Y = 100 грн, а МРС = 0,8, то цей процес дасть результат, що дорівнює сумі:
80 + 64 + 51,2 +....= 80 (1 + 0,8 + 0,82 + 0,83 +....) = 80 • 1: 1 —
0, 8 = 80 • 5 = 400.
Тут 1 + 0,8 + 0,82 +....= сумі нескінченно спадної геометричної прогресії.
Прискорення економічного зростання здійснюється також і за рахунок додаткових інвестицій, джерелом яких є заощадження населення, зроблені в попередні роки, тобто до поточного використання частини доходів на інвестиції додається заощадження попередніх років, завдяки чому значно прискорюються темпи економічного зростання. Цей ефект прискореного зростання отримав назву ефекту акселерації. Отже, ефект мультиплікації досягається за рахунок інвестицій, утворених при роз- 228
» следующая страница »
1 ... 114 115 116 117 118 119120 121 122 123 124 ... 220