Політична економія

із  середньою тривалістю 8 років. Проте такий цикл виявив­ся не єдиним. Економісти-теоретики виділяли кілька циклів різної тривалості:

•    столітні цикли (тривалістю понад 100 років);

•    довгі, або великі цикли, — 50 — 60 років;

•    періодичні, або середні цикли, — 7 — 12 років;

•    короткі, або малі цикли, — 2 — 3 роки.

Крім того, виявлено циклічні коливання в окремих галу­зях ринкової економіки (у сільському господарстві, будів­ництві триває 18 — 25 років), специфічні коливання окремих економічних елементів (виробничих запасів тощо).

Отже, циклічність — це форма розвитку національної еко­номіки і світового господарства як єдиного цілого, це постійне порушення і відновлення економічної рівноваги, рух від одно­го макроекономічного стану до іншого із загальною тенденцією до економічного зростання. Властивістю економічного розвит­ку є рух не по колу, а по зростаючій спіралі, тобто це форма прогресуючого розвитку, об’єктивний спосіб економічного са­морегулювання.

Найбільший вплив на макроекономічний розвиток мають періодичний (промисловий) цикл та довгий цикл.

Майже для всіх промислових циклів характерним є проход­ження виробництва через чотири фази: кризу, депресію, по­жвавлення та піднесення.

Визначальною фазою економічного (промислового) циклу є криза. Кризою завершується один цикл і починається новий.

Основні риси економічної кризи:

1.   Перевиробництво товарів порівняно з платоспромож­ним попитом на них. Однак перевиробництво є не абсолют­ним, а відносним, тобто надлишок товарів існує не для потреб суспільства, а щодо його платоспроможного попиту.

2.   Різке падіння цін внаслідок перевищення пропозиції товарів над попитом на них.

3.  Різке скорочення обсягів виробництва.

4.  Масові банкрутства підприємств.

5.  Значне зростання безробіття і зниження заробітної плати.

6. Потрясіння кредитної системи. Промислова криза пород­жує грошово-кредитну кризу, що виявляється в різкому вилу­ченні вкладів і банкрутстві банків, падінні курсу акцій та об­лігацій, підвищенні ставки процента і т. д.

Основними рисами депресії (економіка “тупцює” на місці ) є:

1.   Поступове зменшення товарного надлишку внаслідок відновлення й реалізації товарів.

2.   Припинення різкого падіння цін.

3.  Припинення спаду виробництва.

4.   Падіння процента.

У процесі пожвавлення і піднесення обсяг виробництва зростає. Під час пожвавлення відновлюється тільки той обсяг виробництва, який був досягнутий перед кризою, а під час піднесення обсяг виробництва перевищує докризовий рівень. Найважливішою з цих двох фаз є фаза піднесення, особливи­ми рисами якої є:

•    швидке зростання виробництва;

•    значне підвищення товарних цін;

•    скорочення обсягів безробіття;

•    підвищення заробітної плати;

•    розширення розмірів кредиту, що надається банками.

Механізмом виходу з кризи є заміна старих машин, облад­нання й технології на нові, продуктивніші. Оновлення основно­го капіталу розглядається як матеріальна основа періодичності середніх циклів. Це в промисловості трапляється кожних 7 — 12 років.

За сучасних умов здійснюється деформація економічного циклу під впливом сучасної НТР, антициклічного регулюван­ня та макроекономічного планування (програмування) з боку держави, інтернаціоналізації структури відтворення, збільшен­ня питомої ваги II підрозділу та сфери послуг, впровадження ресурсозберігаючих технологій та ін.

Тому чотирифазовий цикл видозмінюється, часто депре­сія та пожвавлення відсутні, а падіння виробництва одразу ж замінюється на зростання.

Схематично економічний цикл можна представити у ви­гляді:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 117 118 119 120 121 122123 124 125 126 127  ... 220