Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

2)      у сфері виробництва (на стадії створення якості продукції);

3)      у сфері обігу (на стадії обігу та експлуатації).

Вибір методики розрахунку визначається насамперед джере­лом отримання економічного ефекту.

Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на по­рівнянні зіставлених витрат до (З^ і після (З₂) проведення робіт зі стандартизації продукції. Величина зіставлених витрат одиниці продукції або робіт (З) у грошових одиницях визначається як сума витрат виробництва і нормативного прибутку:

З = С + К_н • В,                               (1)

де: С — собівартість одиниці продукції (грн);

К_н — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла­день, який дорівнює 0,15;

В—питомі капітальні вкладення в основні та обігові виробничі фонди. Кращим варіантом буде стандарт, для якого З є мінімаль­ним і термін окупності капітальних вкладень знаходиться в ме­жах його нормативної величини. Нормативний термін окуп­ності капітальних вкладень визначають за формулою:

Ток = (З, : К_н) < 6,6 р.,                  (2)

Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень до­рівнює:

т₀:=(^В2 - ^В1) / (^ср1 - сд (³)

де: В — вартість виробничих фондів (грн.);

С_р — собівартість річного обсягу випуску продукції (грн.); індекси 1 і 2 — відповідно до і після проведення робіт зі стан­дартизації.

У перебігу проведення робіт по впровадження нового стандарту можливі додаткові капітальні вкладення. Для цього визначають термін окупності додаткових капітальних вкладень за формулою:

Т = 1 / К .                               (4)

ок ' ст                                                                               ^{4 7}

Капітальні та поточні витрати виробництва неоднаково поді­ляються з часом і суттєво змінюються за роки експлуатації про-

136

дукції. При розрахунках річного економічного ефекту врахову­ють фактор часу шляхом застосування коефіцієнта зведення різночасових витрат (а_{) до поточного моменту:

а = (1 + E)^t,                                 (5)

де: Е_з — норматив зведення, який дорівнює 0,1;

1 — кількість років, які відокремлють витрати і результати да­ного року від другого року впровадження стандарту.

Величину розрахункового коефіцієнта ефективності капіталь­них вкладень (К_р) порівнюють із величиною коефіцієнта К_н і виз­начають таким чином:

^Кр = ^З1 / ^Ток = (^С1 — ^С2) / (^В2 — ^В1).     (⁶)

Питомі капітальні вкладення до проведення робіт із впровад­ження стандарту розраховують за формулою:

В, = В / А,                               (7)

де: В — середня вартість основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів (грн);

А₁ — річний обсяг випуску продукції до проведення робіт зі стандартизації в натуральних одиницях.

Питомі капітальні вкладення після проведення робіт зі стан­дартизації визначаються як:

В2 = (В + ДВ) / А₂,                        (8)

де: ДВ—додаткові капітальні вкладення, які були необхідні для проведення робіт зі стандартизації;

А^ — річний обсяг випуску продукції після впровадження стан­дарту в натуральних одиницях.

Коефіцієнт економічної ефективності визначається як:

К_ст = [А (Ц — С2) — АЦ — ф] / В, (9) де: Ц — ціна одиниці продукції (грн).

Величина річного економічного ефекту визначається за фор­мулою:

Е_ст = (С + К_н • В,) — (С2 + К_н • В₂)А₂. (10)

Величина повного народногосподарського економічного ефек­ту розраховується як сума всіх економічних ефектів, які отри­мані при розрахунках у різних сферах життєвого циклу продукції:

Е = Е + Е + Е + Е,                           (11)

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 68 69 70 71 72 7374 75 76 77 78  ... 82