Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

Нормативні документи, затверджені в установленому поряд­ку (юридичні акти), є формою вираження правових норм, на­слідком правостосовної діяльності. Особливість правових норм стандартів і технічних умов полягає в тому, що вони становлять техніко-юридичні норми, мають двоелементну структуру (гіпо­тезу і диспозицію) і в них не закладено міри відповідальності за недотримання цих норм. Міру відповідальності передбачено в нормативних актах чинного законодавства України. Це обумов­лено тим, що стандарти і технічні вимоги є частиною єдиного ме­ханізму регулювання і діють тільки в сукупності з іншими нор­мативними та законодавчими актами. Їх розробка, затвердження, використання, державна охорона забезпечуються за допомогою норм різних галузей права: адміністративного, цивільного, фінан­сового, трудового та кримінального.

Значення правового регулювання полягає у впливі на поведі­нку окремих людей у суспільстві, яке забезпечило б здійснення та додержання закріплених у правових нормах технічних вимог. Для цього держава:

♦                встановлює загальний порядок приймання сировини, ма­теріалів та готової продукції визначеного рівня якості;

♦                регулює відносини, які виникають у зв’язку з використан­ням вимірювальної техніки;

♦                передбачає відповідальність за порушення стандартів і мет­рологічних правил;

♦                регулює відносини щодо якості між підприємствами, орга­нізаціями і споживачами.

4.             Законодавство в галузі стандартизації та управління якістю

Законодавство в галузі стандартизації, якості продукції та сер­тифікації має такі завдання:

1)      регулювання діяльності державних органів, підприємств, організацій різних форм власності та громадян щодо розробки, виробництва, реалізації та використання продукції;

2)      встановлення прав, обов’язків і відповідальності всіх учас­ників суспільного виробництва з метою найповнішого задово­лення потреб людей, трудових колективів і всього суспільства у продукції високої якості, що відповідає вимогам безпеки життя і здоров’я людей та збереженню навколишнього середовища.

Законодавство в цих галузях поділяється на дві групи:

1)      нормативні акти, спеціально видані з питань стандартизації, метрології, управління якістю продукції, які визначають політи­ку держави в галузі управління якістю;

2)      правові норми щодо якості продукції, які містяться в нор­мативних яктах із широкого кола питань.

До першої групи належать Декрет “Про стандартизацію і сер­тифікацію” від 10.05.1993 р. №46-93; Декрет “Про Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відпові­дальність за їх порушення” від 08.04.1993 р. №30-93; Закон Ук­раїни “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998 р. №113/98-ВР; Закон України “Про якість та безпеку харчових про­дуктів і продовольчої сировини” від 23.12.1997 р. №771/97-ВР. До другої групи належать Закон України “Про підприємство в Україні” від 27.03.1991 р. №887-12; Закон України “Про захист прав споживачів” від 15.12.1993 р.; Закон України “Про забезпе­чення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р.; Закон України “Про охорону навколишнього середовища” від 26.06.1991 р.; Закон України “Про екологічну експертизу” від 09.02.1995 р. та інші законодавчі акти.

Спеціальними нормативними актами у сфері управління які­стю є нормативні акти Держстандарту України, які регламенту­ють важливі питання розробки, впровадження і функціонування систем управління якістю продукції, проведення правової екс­пертизи нормативних документів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 70 71 72 73 74 7576 77 78 79 80  ... 82