Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

р в о е’                                                                              ^{4 7}

де: Е_р, Е_в, Е_о, Е_е — річний економічний ефект на стадіях розробки,

виробництва, обігу та експлуатації (грн).

2.3.                      Основні методичні принципи та положення визначення економічної ефективності підвищення якості продукції

Принципи, на яких ґрунтуються розрахунки підвищення якості продукції:

1)      народногосподарський підхід, який обумовлює:

♦                облік при оцінці ефективності заходів усіх основних наслідків їх реалізації;

♦                використання єдиної для всього народного господарства норми ефективності капітальних вкладень;

♦                врахування при визначенні економічної ефективності при­родних ресурсів;

♦    введення в розрахунок використання трудових ресурсів;

♦                врахування додаткових витрат суспільства, пов’язаних із використанням окремих категорій працівників, забезпечен­ням нормальних умов проживання та іншими потребами;

♦                проведення розрахунків ефекту не за один окремий рік, а за весь розрахунковий період (включаючи розробку, ос­воєння, серійний випуск, термін служби тощо);

2)      системний підхід означає, що економічний ефект має визна­чатися щодо кінцевого готового продукту, який самостійно бере участь у виробничому процесі, а також у взаємозв’язку з усіма тех­нічними рішеннями, які забезпечують роботу кінцевого продукту;

3)  принцип зіставлення, що полягає в порівнянні варіантів базового та нового виробу за основними ознаками;

4)      принцип урахування фактора часу, який проявляється в та­ких випадках:

♦               при зміні з часом обсягів і структури, що виробляється, про­дукції;

♦               розподіл у часі процесу капітальних вкладень та інвести­ційного процесу;

♦               непостійна в часі інтенсивність капітальних вкладень та інвестиційного процесу;

♦               зміна з часом поточних витрат на виробництво продукції та витрати з експлуатації та ремонту основних фондів;

♦    зміна з часом нормативної бази розрахунків ефективності;

♦               економічна непостійність різночасних витрат та результатів за порівнюваними варіантами.

3.                               Правові основи стандартизації та управління якістю

Важливе місце в системі стандартизації та управління якістю посідає правове забезпечення. Правове забезпечення включає такі види діяльності:

1)      правове регулювання — це розробка та затвердження право­вих норм (стандартів, правил, зразків);

2)      правостосовна діяльність—це забезпечення ефективного за­стосування чинних норм і правил, їх впровадження і дотримання;

3)      правоохоронна діяльність — це юридична відповідальність за дотримання норм, які затверджені законодавчим шляхом.

Право — це керівний чинник, що регулює коло суспільних відносин, які пов’язані з розробкою, виробництвом, реалізацією та екплуатацією продукції. Право є важливим інструментом уп­равління господарством країни, яке регулює поведінку учасників виробництва на всіх етапах і забезпечує одноманітність, стабільність та належну спрямованість управлінських рішень. Право впливає на розвиток виробництва, прискорення технічно­го прогресу і покращання якості продукції шляхом надання техніч­ним нормам сили норм права. Держава у відповідному законо­давчому акті надає технічній нормі обов’язкової юридичної сили, що надає їй статусу правової норми.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 69 70 71 72 73 7475 76 77 78 79  ... 82