♦ гармонізація в міжнародному масштабі критеріїв акредитації лабораторій;
♦ співпраця з органами сертифікації, що функціонують на міжнародному і національному рівнях.
Для вирішення конкретних завдань в ILAC створено робочі органи-комітети і цільові групи, в роботі яких беруть участь фахівці різних країн, а саме Комітет із проведення конференцій ILAC і координаціїї її робіт, Комітет із прикладного застосування акредитації в галузі торгівлі, Комітет із практики акредитації, Комітет із практичної роботи лабораторій, Редакційний комітет ILAC.
Робота ILAC:
♦ щорічно скликаються конференції ILAC;
♦ видається “Міжнародний довідник із випробувальних лабораторій і систем їх акредитації” та “Бібліографія з акредитації випробувальних лабораторій”;
♦ активно співпрацює з комітетом оцінювання відповідності ISO/CASCO;
♦ ініціатор розробки п’яти настанов ISO/IEC, що становить повний комплект нормативних і методичних матеріалів для встановлення узгоджених міжнародних критеріїв оцінювання комптентності випробувальних лабораторій.
Тема 12
ЕКОНОМІЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ
У заключній темі курсу розглянуто економічні та правові питання, пов’язані зі стандартизацією, управлінням якістю та сертифікацією товарів і послуг — економічну ефективність стандартизації, загальні принципи та методику її розрахунку, проаналізовано українське законодавство в галузі стандартизації та управління якістю.
1. Економічна ефективність стандартизації
Визначення економічної ефективності стандартизації—складне завдання, що торкається важливих аспектів економічного життя народного господарства країни. Адже найважливішою функцієї стандартизації є прискорення впровадження нової техніки, сучасних технологій, що веде до підвищення якості продукції. Крім того, стандартизація сприяє здійсненню раціональної організації та компетентного управління різними галузями економіки.
Першою і важливою умовою об’єктивної оцінки економічної ефективності стандартизації є народногосподарський підхід. Під економічною ефективністю стандартизації розуміють підвищення продуктивності суспільної праці чи економію витрат живої і відтворюваної праці, що пов’язано із задоволенням різноманітних потреб суспільства. Цей критерій у найзагальнішому вигляді відображає економічну корисність здійснюваних заходів зі стандартизації.
Залежно від мети визначення економічної ефективності, повноти охоплення економічних наслідків стандартизації, масштабів проведення розрахунків і періоду часу, протягом якого виконуються розрахунки, розрізняють такі види економічної ефективності стандартизації.
1. Абсолютно-порівняльна. Її метою є вивчення загальної суми ефекту, коефіцієнта економічної ефективності, вибір найефективніших напрямків і варіантів стандартизації. Абсолютна ефективність визначається в народному господарстві чи окремій галузі відношенням приросту національного доходу в порівняльних цінах, які розраховані по роках за період дії стандарту чи за термін служби стандартної продукції, до вкладень в основні та оборотні фонди відповідно до масштабів народного господарства чи галузі, що спричинили цей приріст. Порівняльна ефективність визначається при виборі найкращого з можливих варіантів заходів зі стандартизації та характеризує переваги одного варіанта перед іншим.
2. Розрахунково-фактична. Період її проведення включає стадії розробки і впровадження, випуску та експлуатації стандартної продукції. В її рамках розрізняють проектну, розрахункову та фактичну ефективність. Проектна ефективність визначається на стадії планування стандартизації на основі укрупнення даних. Розрахункова ефективність визначається на основі нормованих даних, отриманих при впровадженні стандартів на конкретному підприємстві чи в окремій галузі. Фактична ефективність визначається на основі фактичних даних, які отримані в результаті випуску та експлуатації стандартизованої продукції в конкретних умовах галузі чи підприємства.
» следующая страница »
1 ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75 ... 82