Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

♦   друга процедура — періодичні перевірки на місці.

4)      модуль F “Верифікація (перевірка) уповноваженим орга­ном (варіант 1)”. Уповноважений орган за результатами перевірки засвідчує відповідність (чи невідповідність) виробу, описаному в сертифікаті затвердження типу ЄС, а також відповідним вимогам Директиви. Кожний виріб маркується знаком відповідності ЄС, а виробнику видається сертифікат відповідності. Знак СЄ супро­воджується символом органу, який його видав.

Модулі на об’єднаній стадії проектування і виробництва. На об’єднаних стадіях проектування і виробництва пропонуються три модулі:

1)      модуль А “Декларація виробника про відповідність”. Ви­робник у письмовій формі офіційно заявляє, що виріб, який ним виробляється, задовольняє вимоги Директиви, і маркує виріб зна­ком СЄ. Крім того, заявник повинен надати проектну докумен­тацію.

2)      модуль G “Верифікація (перевірка) уповноваженим орга­ном (варіант 2)”. Використовується для перевірки окремого ви­робу чи малих серій продукції. Уповноважений орган за резуль­татами перевірки підтверджує відповідність виробу і видає сер­тифікат відповідності з правом маркування виробів знаком СЄ.

3)      модуль Н “Декларація виробника про відповідність проек­ту і продукції”. Виробник офіційно заявляє про відповідність про­екту певного типу вимогам Директиви і про відповідність про­дукції даному типу. Крім того, виробник зобов’язаний впрова­дити систему забезпечення якості, що має підлягати нагляду служ­бами ЄС.

З опису модулів видно, що процедури оцінки відповідності мають змішаний характер. Знак відповідності СЄ не свідчить про відповідність стандарту; це єдиний знак, який засвідчує відповідність продукту всім вимогам Директив нового порядку.

Впровадження у практику єдиної для країн ЄС системи оцін­ки відповідності супроводжується низкою проблем, пов’язаних із місцем і роллю в ній національних систем сертифікації, а також процедур взаємного визнання. Одним із шляхів вирішення цих проблем стало створення спеціального органу — Європейської організації з випробувань і сертифікації.

2.             Європейська організація із випробувань • і • ••• і сертифікації

У1990 році на основі Меморандуму про взаєморозуміння Ко­місія ЄС, Секретаріат Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), Європейський комітет із питань стандартизації (СБК) та Європейським комітетом зі стандартизації в електротехніці (СБМБЬБС) утворили Європейську організацію з випробувань і сертифікації (ЄОВС), яка в 1993 році отримала статус міжнарод­ної незалежної некомерційної асоціації.

Головне завдання ЄОВС — встановлення взаєморозуміння і взаємодовіри між європейськими організаціями в країнах-чле- нах, які займаються оцінкою відповідності, для забезпечення вільного пересування товарів і послуг та чесної конкуренції. ЄОВС ставить своєю метою створення таких умов, які б гарантували всім зацікавленим сторонам, що продукція, послуги і технологічні процеси, які пройшли випробування чи сертифікацію, не потре­бують повторної перевірки тих результатів, які мають приймати­ся різними сторонами чи різними європейськими країнами.

ЄОВС передбачає дійсне і асоціативне членство. Дійсні члени (мають право голосу) поділяються на європейські та національні. Національний член — це орган, який має право представляти всі зацікавлені країни-члени ЄС та ЄАВТ. Європейський член — будь-яка група, яка об’єднує не менше п’яти країн-членів ЄС та ЄАВТ, а також представляє міжгалузеві інтереси. Асоційованим членом має право бути будь-яка європейська неприбуткова організація без права голосу в ЄОВС.

ЄОВС здійснює як зовнішні зв’язки (укладання домовленос­тей про взаємне визнання результатів випробувань і сертифікації з країнами, які не є членами ЄС), так і силами галузевих комітетів сприяє укладанню подібних договорів на основі європейських стандартів серії БМ 45000 всередині ЄС.

 

« Содержание


 ...  68  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я