Серед багатьох можливих ринків найважливішим є якраз продовольчий ринок, оскільки його продукція забезпечує умови існування людства. В економічному відношенні продовольчий ринок здійснює взаємодію відповідних суб’єктів по забезпеченню виробництва, вільного руху сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, послуг, технологій, засобів розробки аграрної продукції, продовольчих товарів, послуг, технологій, засобів розробки аграрної науково-технічної продукції.
Основним соціально-економічним принципом створення продовольчого ринку є задоволення умов його біполяризації, де — на одному полюсі повинен знаходитись інтегрований виробник (сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство), на другому полюсі — кінцевий споживач []. Інтегрований виробник може мати різні форми. У нашому випадку
— це сільськогосподарське підприємство «Аграрне», яке представляє верхній рівень моделі та його взаємодію з фермерськими господарствами, які є нижнім рівнем моделювання. У цьому випадку цілком реально інтегрувати всі ланки сільськогосподарського ланцюга — ланцюга від початкової ланки — поля чи ферми до кінцевої — роздрібної торгівлі на основі контрактної інтеграції. Саме ця форма інтеграційних зв’язків найбільш поширена у цивілізованих країнах. Для забезпечення умов виживання багато сільськогосподарських підприємств організували власну переробку виробленої ними продукції та створили свою збутову мережу.
Суть і роль інтеграційних процесів в організації сільськогосподарського ринку полягає у виділенні:
• різних видів інтеграції за ознакою складу її учасників;
• вертикальної та горизонтальної інтеграції за внутрішнім їх змістом;
• вертикальної інтеграції, побудованої на основі виробничого, маркетингового, комплексного спрямування;
• горизонтальної інтеграції за змістом виробничої, фінансово-кредитної, освітньо-консультативної, соціальної спрямованості.
У зв’язку з метою наших досліджень більш конкретно розглянемо питання маркетингової вертикальної інтеграції. Маркетингова інтеграція має загально галузеве і міжгалузеве значення, оскільки забезпечує формування елементів ринкової інфраструктури. Провідна роль в них належить товарним агропромисловим біржам. Вони відзначаються високою концентрацією попиту та пропозиції і виступають потужними генераторами врівноважених ринкових цін [75].
Іншим елементом ринкової інфраструктури є міжрайонні, регіональні та спеціалізовані агроторгові доми. Учасниками створення торгового дому можуть бути всі юридичні особи, розміщені в зоні його дії. Основне завдання торгового дому — надання засновникам агентських послуг по реалізації продукції та придбанню засобів виробництва на максимально вигідних умовах.
Продуктом маркетингової інтеграції виступають оптові ринки та аукціони. Вони широко розповсюджені в країнах Європи, США, Японії. Через них реалізуються багато видів сільськогосподарської продукції, яку важко зберігати тривалий час.
До основних завдань, які виконують оптові ринки, відносяться:
• визначення рівня мінімальних цін;
• розробка вимог до якості продукції та її контроль;
• стимулювання розширення асортименту;
• вивчення та аналіз ринків збуту з обов’язковою публікацією аналітичних матеріалів;
• визначення замовлень на виробництво продукції та організація укладання угод.
Виключно важлива роль оптових ринків у ціноутворенні. Цьому сприяє ведення торгівлі на відкритій публічній основі, завдяки чому і створюються необхідні передумови формування цін, а саме:
• вільне встановлення і співставлення цін, попиту та пропозиції;
• конкуренція як з боку покупців, так і продавців;
» следующая страница »
1 ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20 ... 111