Основи моделювання маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств регіону

Серед багатьох можливих ринків найважливішим є якраз продовольчий ринок, оскільки його продукція забезпечує умо­ви існування людства. В економічному відношенні продоволь­чий ринок здійснює взаємодію відповідних суб’єктів по забез­печенню виробництва, вільного руху сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, послуг, технологій, засобів розробки аграрної продукції, продовольчих товарів, послуг, технологій, засобів розробки аграрної науково-технічної про­дукції.

Основним соціально-економічним принципом створення продовольчого ринку є задоволення умов його біполяризації, де — на одному полюсі повинен знаходитись інтегрований ви­робник (сільськогосподарське підприємство, фермерське гос­подарство), на другому полюсі — кінцевий споживач []. Інтег­рований виробник може мати різні форми. У нашому випадку

—                 це сільськогосподарське підприємство «Аграрне», яке пред­ставляє верхній рівень моделі та його взаємодію з фермерсь­кими господарствами, які є нижнім рівнем моделювання. У цьому випадку цілком реально інтегрувати всі ланки сільсько­господарського ланцюга — ланцюга від початкової ланки — поля чи ферми до кінцевої — роздрібної торгівлі на основі кон­трактної інтеграції. Саме ця форма інтеграційних зв’язків найбільш поширена у цивілізованих країнах. Для забезпечен­ня умов виживання багато сільськогосподарських підприємств організували власну переробку виробленої ними продукції та створили свою збутову мережу.

Суть і роль інтеграційних процесів в організації сільсько­господарського ринку полягає у виділенні:

•  різних видів інтеграції за ознакою складу її учасників;

•   вертикальної та горизонтальної інтеграції за внутрішнім їх змістом;

•  вертикальної інтеграції, побудованої на основі виробни­чого, маркетингового, комплексного спрямування;

•   горизонтальної інтеграції за змістом виробничої, фінан­сово-кредитної, освітньо-консультативної, соціальної спрямо­ваності.

У зв’язку з метою наших досліджень більш конкретно роз­глянемо питання маркетингової вертикальної інтеграції. Мар­кетингова інтеграція має загально галузеве і міжгалузеве зна­чення, оскільки забезпечує формування елементів ринкової інфраструктури. Провідна роль в них належить товарним аг­ропромисловим біржам. Вони відзначаються високою концен­трацією попиту та пропозиції і виступають потужними гене­раторами врівноважених ринкових цін [75].

Іншим елементом ринкової інфраструктури є міжрайонні, регіональні та спеціалізовані агроторгові доми. Учасниками створення торгового дому можуть бути всі юридичні особи, розміщені в зоні його дії. Основне завдання торгового дому — надання засновникам агентських послуг по реалізації продукції та придбанню засобів виробництва на максимально вигідних умовах.

Продуктом маркетингової інтеграції виступають оптові ринки та аукціони. Вони широко розповсюджені в країнах Європи, США, Японії. Через них реалізуються багато видів сільськогосподарської продукції, яку важко зберігати трива­лий час.

До основних завдань, які виконують оптові ринки, відно­сяться:

•  визначення рівня мінімальних цін;

•  розробка вимог до якості продукції та її контроль;

•  стимулювання розширення асортименту;

•  вивчення та аналіз ринків збуту з обов’язковою публіка­цією аналітичних матеріалів;

• визначення замовлень на виробництво продукції та органі­зація укладання угод.

Виключно важлива роль оптових ринків у ціноутворенні. Цьому сприяє ведення торгівлі на відкритій публічній основі, завдяки чому і створюються необхідні передумови формуван­ня цін, а саме:

•  вільне встановлення і співставлення цін, попиту та про­позиції;

•  конкуренція як з боку покупців, так і продавців;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20  ... 111