Менеджмент підприємства

1 + 2Х2 = 12 ,                                             (5.25)

Х1  + 2Х2 = 8 ,                                                 (5.26)

1+0Х2 = 16 ,                                               (5.27)

1 + 4Х2 = 12 ,                                              (5.28)

тому що можливі тільки такі варіанти виробництва, за яких не пере­вищуються виробничі потужності цехів.

Сумарний прибуток підприємства становить

2   = 2X1 + 3Х2 .                                             (5.29)

Необхідно визначити такі обсяги виготовлення виробів 1 та 2, за яких досягається максимальний прибуток.

Введемо допоміжні змінні Х3, Х4, Х5, Х6 , щоб мати рівняння

2Х1 + 2Х2 + Х3 = 12,                                     (5.25а)

Х1  + 2Х24 = 8,                                           (5.26а)

1+0Х25 = 16,                                         (5.27а)

1 + 4Х26 = 12,                                       (5.28а)

1 + 3Х2 = 2.                                                 (5.29а)

Допоміжні змінні означають невикористані виробничі потужності першого, другого, третього та четвертого цехів.

Симплекс-метод полягає в послідовному поліпшенні варіантів плану, аж до знаходження оптимального варіанта.

Першим і, очевидно, найменш вигідним, можна прийняти варі­ант плану, в якому Х1 = Х2 = 0. Тоді прибуток від продукції 2 = 0, а виробничі потужності цехів зовсім не використовуються. Від пер­шого варіанта можна перейти до другого - кращого, враховуючи в планах один із виробів; вигідніше ввести в план виріб 2, тому що він забезпечує більший прибуток на одиницю продукції.

Враховуючи норми часу, необхідні для виготовлення виробу 2 у відповідних цехах, можна встановити обсяг виробництва цього ви­робу. У першому цеху він становить 6 одиниць (12:2), у другому - 4 одиниці (8:2), а в четвертому - 3 одиниці. Допустимий обсяг вигото­влення виробу 2 визначає четвертий цех.

Якби виріб 1 не виготовлявся, то за повного використання ви­робничих потужностей четвертого цеху (Х6 = 0) можна було б вста­новити план виробництва в обсязі Х2 = 3 од. Тоді прибуток становив би Z = 3-3000 = 9000 грн. Для можливого поліпшення першого варі­анта плану (Х1 = 0, Х2 = 3) з рівняння (5.28а) знаходимо:

X  2 = 3 - 4 X 6.

Підставимо це значення в рівняння (5.25а)-(5.27а) та цільову функцію (5.29а) і після відповідних перетворень одержимо:

2X1 + X3 - 2 X6 = 6,

(5.25б)

X1 + X 4 -1X 6 = 2,

(5.26б)

4 X1 + X5 = 16,

(5.27б)

X 2 +1X 6 = 3,

2 4 6

(5.28б)

3

2 X1------- X,, = 2 - 9.

1 4 6

(5.29б)

З рівняння (5.296) видно, що розмір прибутку 2 можна збільши­ти за рахунок введення до плану виготовлення виробу 1 в обсязі Хі .

Числові коефіцієнти при невідомому Х1 в рівняннях (5.25а)-(5.27а) є нормами часу для виробу 1, а вільні члени показують виробничі потужності першого, другого та третього цехів, які вони ще мають. Та­ким чином, кількість виробів 1, яка може бути виготовлена в цих цехах, становить 3 одиниці (6:2) в першому цеху, 2 одиниці (2:1) в другому та 4 одиниці (16:4) в третьому. Допустимий обсяг виробництва виробу 1 ви­значає другий цех: Х1 = 2.

Так ми одержали другий, удосконалений варіант плану: Х1 = 2, Х2 = 3. Відповідний йому прибуток становить:

2   = 2-2 + 3-3 = 13 тис. грн.

Щоб дослідити можливість поліпшення другого варіанта плану, знаходимо з рівняння (5.26б)

Х1                                               = 2 - Х4 + X 6 / 2 та підставляємо цей вираз у рівняння (5.25а)-(5.27а). В результаті одержуємо систему рівнянь:

 

« Содержание


 ...  155  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я