Пртах = 60Х + 507.
Таблиця 5.9. Вартісні показники товарів
Товар |
Ціна одиниці товару Ц, грн |
Змінні витрати на одиницю товару Сзм1, грн |
Прибуток і фіксовані накладні витрати Ц - Сзм1 , грн. |
А |
350 |
290 |
60 |
Б |
450 |
400 |
50 |
ФОРМУЛЮВАННЯ ОБМЕЖЕНЬ Робочий час обладнання при виробництві товарів характеризується такими цифрами:
Товар |
Робочий час, люд.-годин / виріб |
|
Обладнання А |
Обладнання Б |
|
А |
2 |
3 |
Б |
4 |
2 |
Припустимо, що впродовж двотижневого періоду фонд робочого часу для обладнання А становить 80 год., а для обладнання Б - 60 год. Тоді для обладнання А має місце обмеження 2Х + 47 — 60. Вивчення ринку виявило, що можна реалізувати не більше 16 одиниць товару А і не більше 18 одиниць товару Б. Тоді Х— 16; 7— 18. Найменша кількість одиниць товарів не повинна бути меншою від нуля, тобто Х — 0; 7 — 0.
Таким чином, лінійна оптимізаційна модель має такий вигляд:
цільова функція
Пртах = 60Х + 507 (5.16) за таких обмежень:
2Х + 47 — 80 (обладнання А) (5.17)
3Х + 27 — 60 (обладнання Б) (5.18)
Х — 16 (попит на товар А) (5.19)
7 — 18 (попит на товар Б) (5.20)
Х — 0 (5.21)
7 — 0 (5.22)
Графічний розв’язок моделі поданий на рисунку 5.20; лініями 1-6, що зображують обмеження (5.17)-(5.22), окреслено область аЬейє/ можливих розв’язків. Цільова функція може бути записана в матричній формі
[60,50]
(5.16*)
= Пр в
Розв’язок - це геометричне місце точок, що належать лініям 7, які розміщені перпендикулярно до вектора 8, проведеного через початок координат і точку <^» з координатамиХ = 60 і 7 = 50 (абоХ = 6 і 7 = 5).
Оскільки потрібно знайти максимум цільової функції, то зміщуючи лінії 7 вправо, знайдемо те граничне їх положення на межі зони можливих розв’язків, яке і дає максимальне значення функції. Це значення отримуємо в точці й на лінії 7*, в якій Х = 10 і 7 = 15. При цьому Пртах = 60-10 + 50-15 = 1350. Легко впевнитись, що за будь-яких інших значень Х та 7 прибуток не перевищує цю максимальну величину.
Систему нерівностей (5.17)-(5.22) можемо перетворити в систему рівнянь, тому введемо резервні змінні Жа і Жб . При цьому нерівність (5.17) перетворюється у рівність
2Х + 47 + Жа = 80, (5.23)
а нерівність (5.18) перетворюється в рівність
3Х + 27 + Жб = 60, (5.24)
де Жа, Жб - час простою обладнання А і Б.
Також має дотримуватись угода, згідно з якою ЖА = 0 і Жб = 0. Розв’ язок, що включає будь-які простої обладнання, повинен знаходитись у межах області можливих розв’язків аЬейє/ (рисунок 5.20).
Рисунок 5.20. Графічний розв’язок лінійної оптимізаційної моделі
(5.17) - (5.22)
Привабливість використання резервних змінних (у нашому випадку - це тривалість простоїв обладнання) можна продемонструвати на такому прикладі. Припустимо, що товару А вироблено 9 одиниць, а товару Б - 14 одиниць. Тоді, на основі рівняння (5.23) одержуємо, що
» следующая страница »
1 ... 147 148 149 150 151 152153 154 155 156 157 ... 256