Менеджмент організацій

4.       Ріст заклопотаності про здоров’я і повний розвиток особистості.

5.       Ускладнення технологій, що вимагає від кожного працівника відповідної кваліфікації. Нерідко в таких випадках керівник знає про діяльність підрозділу менше, ніж його підлеглі.

Зміни навколишніх умов впливають на керівників, що викликає необхідність розробки заходів для пристосування організації до нових ситуацій. Згідно Лай- керту, “Система 4” — це напрямок, по якому повинні рухатися більш продук­тивні і прибуткові організації. В усіх випадках керівники повинні краще вико­ристовувати людські ресурси, повний спектр людських мотивацій: прийняття рішень, контроль, процес постановки цілей, децентралізацію.

Щоб сприяти реалізації цих процесів, план розвитку організації повинен включати три підходи: 1) принцип взаємної підтримки; 2) групове прийняття рішень і групові методи керівництва 3) постановку високих виробничих цілей. У структурному плані організація розглядається як певна кількість груп, які з’єднують керівники. Цей підхід може бути протипоставлений бюрократичної організації, що виділяє одне єдине відношення „керівник - підлеглий”.

В організації “Система 4” групи складаються з людей, що звітують перед керівником. Деякі керівники є членами двох груп. Тут подвійний керівники виступають, за словами Лайкерта, як з’єднуючі ланки — вони з’єднують кожну групу з безпосередньо знаходиться над нею групою. У цій якості вони відреко­мендовують свої групи у вищих групах, координують діяльність своїх груп з іншими. Перехресна групова структура в сполученні з використанням керів­ником групового прийняття рішень являє собою оптимальну інтеграцію по­треб і бажань членів організації, власників акцій, клієнтів, постачальників і інших: — усіх, хто зацікавлений у тому чи підприємстві обслуговується ним [147, с. 41 - 44].

Теорія Гласієра

Універсальна теорія формування організацій, що називається “теорія Гласі­єра”, з’явилася в результаті здійснення довгострокового дослідницького проек­ту, що почався в 1948 р. Проект був початий у Гласієровській металевій ком­панії в Лондоні шляхом об’єднаних зусиль керуючих компанії і дослідницьку групу Тавистокского інституту людських відносин. Дослідницька програма та її принципові результати і висновки відображені в різних книгах і монографі­ях, написаних головним чином Уілфредом Б.Д. Брауном і Елтоном Джекве- сом.

Теорія Гласієра виділяє співіснування щонайменше чотирьох підсистем у кожній організації: виконавчої, апеляційної, представницької і законодавчий. Кожна з цих підсистем виконує виняткові функції в рамках організації, відповідні своїй назві, і в той же час вони частково перегукуються і взаємоді­ють одна з одною.

Виконавча підсистема — це структура, що складається з функцій, виконавці яких повинні виконувати визначені вимоги. Процес поділу праці, департамен- талізація і передача влади приводять до створення різних функцій, що повинні взаємодіяти для виконання роботи в організації. Більше того, функції утво­рять ієрархію чи ланцюг команд, а оптимальна кількість рівнів визначається за допомогою необхідного навантаження — часу для кожної функції.

Концепція навантаження часу — ключова в теорії Гласієра. Вона відносить­ся до рівня навантаження для виконання роботи. Природа роботи починає відрізнятися, якщо рухатися нагору по ієрархії. Це розходження складається переважно в рівні абстракції, необхідної для виконання поставлених задач пе­ред даною функцією (роллю). Різні рівні абстракції змінюються в періоди часу, у які виконавець функції працює без перевірки керівника.

Робота в організації така, що пред’являє зовсім різні вимоги до тих, хто зай­мається різними вертикальними функціями в ієрархії. Робота в першому еше­лоні обов’язково виконується на такому рівні абстракції, що викликає не­обхідність звіту за короткий період. Чим вище підніматися по ієрархії робіт, тим більше потрібно часу для чергового звіту. Відповідно в міру просування по ієрархії об’єкт роботи стає більш віддаленим, як, наприклад, у головного ви­конавця, що керує діяльністю фірми на внутрішніх і зовнішніх ринках. Робота на цьому рівні значно віддалена від об’єкта; тому вимагає здатності звертатися з усе більш високим рівнем абстракції.

 

« Содержание


 ...  59  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я