У першому випадку при створенні моделі повинні бути зазначені впливи до зовнішніх входів системи, і функціональні зв’язки між впливами і реакціями, що спостерігаються на зовнішніх виходах системи в залежності від стану системи. Будь-яка, можлива для даної моделі, перевірка складається у визначенні реакції системи на заданий вплив.
В другому випадку модель соціально-економічної системи, яка діагностується, можна розглядати як кінцеву безліч зв’язаних між собою підсистем. Кожен елемент системи відповідає визначеною реакцією на прикладену до нього сукупність впливів, у число яких можуть входити реакції інших елементів. Для створення даної моделі соціально-економічної системи необхідно вказати безліч елементів, безліч можливих станів системи, її структуру, що відбиває зв’язки між елементами.
Розглядаючи елементи систем, що діагностуються не завжди можна ототожнювати їх з “фізичними” елементами системи, сукупністю частин, з яких дана система складається. Кожний з елементів системи (підсистеми) може викликати не один, а кілька кризових станів, і якщо поділ цих станів входить до завдання діагностики, то кожен такий елемент необхідно розглядати як сукупність елементів. Кризова ситуація в системах, що діагностуються може бути викликана не тільки елементом системи, але і порушенням зв’язків між ними. Отже, схему об’єкта діагностики, не можна змішувати зі звичайною функціональною схемою обстежуваної системи.
Третій напрямок діагностики припускає аналіз існуючих діагностичних систем, виявлення принципів їхньої побудови і розробку методів рішення, оцінку оптимальності. Цей напрямок має важливу теоретичну і практичну значимість, оскільки він зв’язаний з розробкою критеріїв інформативності показників, що характеризують стан системи, аналізом способів діагностики, побудовою відповідного діагностичного процесу.
При діагностиці стає істотним вибір інформативних ознак для опису соціально-економічних систем (рис. 22.2). У багатьох випадках це пов’язано з труднощами одержання інформації, часом на її пошук, систематизацію, аналіз і обробку. вартістю діагностичного дослідження. Параметри елементів системи, що діагностуються, не рівноцінні за кількістю зведень, що представляються ними, про її стан. Одні приносять інформацію про багато властивостей елементів системи, інші незрівнянно менше й іншої якості.
Перевагу варто віддавати параметрам, що мають динамічний характер, а не тим, що стабільні чи повільно змінюються.
ДІАГНОСТИКА СТАНУ СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
Вивчення соціально -економічної системи як об ’єкта діагностики
▼
▼
Ж
Вивчення умов функціонування соціально- економічної системи Вивчення елементів системи та зв’язків між ними
Вивчення можливих станів системи Аналіз досліджень признаків,
характеристик стан у системи; збір та обробка даних можливих станів системи Аналіз
експериментальних даних про витрати на дослідження соціально- економічної системи
Розробка методів діагностики Розробка правил побудови,які дозволяють визначити стан соціально- економічної системи Розробка моделей виявлення кризи та прогнозування причин, що породжують її
Аналіз існуючих
діагностичних
систем
Виявлення
принципів побудови
діагностичних
систем
Розробка методів аналізу та застосування діагностичних систем
Оцінка оптимальних способів діагностики Розробка критеріїв ін формативних базових показників
Рис. 22.2. Предмет дослідження діагностики в управлінні
Отже, діагностика в управлінні — це:
дослідження базових показників господарської діяльності соціально-економічної системи;
всебічний аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансово- економічний і техніко-технологічний стан підприємства;
» следующая страница »
1 ... 424 425 426 427 428 429430 431 432 433 434 ... 445