Менеджмент організацій

Виділяють такі напрями діагностики, як оперативна та стратегічна. Опера­тивна діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства орієнтована на обґрунтування поточних, оперативних управлінських рішень. Вона відсте- жує ключові сфери діяльності підприємства, насамперед, фінансовий стан, без­збитковість, матеріальні та інформаційні потоки, ризики, що властиві його діяль­ності. Мета проведення стратегічної діагностики — оцінка ефективності вибра­ної стратегії діяльності, дослідження стратегічної позиції підприємства за окремими напрямами його діяльності, оцінка сильних та слабких сигналів, що отримує підприємство із зовнішнього середовища [40, с. 167 — 220].

Бізнес-діагностика — це ретроспективне (на основі досягнутих результатів), оперативне (поточний стан) та перспективне (прогноз розвитку) комплексне дослідження господарської діяльності підприємства, необхідне для обґрунту­вання його господарської політики на майбутнє. Метою бізнес-діагностики є виявлення найбільш важливих проблем у діяльності підприємства та розробка на цій підставі програми коротко — та довгострокових заходів, що дадуть мож­ливість підвищити ефективність та фінансові результати діяльності підприємства [275, 280].

Отже, бізнес-діагностика, по-перше, не обмежується дослідженням мину­лого та теперішнього стану підприємства, а й передбачає перспективний аналіз ймовірного розвитку ситуації, внутрішнього та зовнішнього оточення; по-друге, має практичну значущість — результатом її проведення є обґрунтованих заходів щодо удосконалення системи управління, фінансового оздоровлення, зростан­ня прибутковості та ринкової привабливості підприємства.

Узагальнюючи вищенаведене, можна стверджувати, що головною метою діагностики є підготовка інформації для прийняття поточних та стратегічних управлінських рішень на усіх етапах життєдіяльності підприємства. Результа­ти економічної діагностики формуються на основі поглибленого попередньо­го, наступного і перспективного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства та використовуються для прийняття програм (планів) подаль­шої діяльності підприємства.

Можуть бути виділені й певні функціональні напрями діагностики, пов’язані з аналізом окремих функціональних сфер або напрямів діяльності підприєм­ства, оцінкою вірогідності наслідків настання певних явищ.

З метою діагностики кризи розвитку підприємства в системі загального ана­лізу фінансового стану підприємства виділяється особлива група об’єктів спо­стереження, які формують можливе „кризове поле”, що створює загрозу банк­рутства. До групи об’єктів кризового поля входять показники ліквідності ак­тивів, структури використовуваного капіталу, терміновості фінансових зобов’язань, а також показники формування чистого грошового потоку з опе­раційної (виробничо-комерційної), інвестиційної та фінансової діяльності. Тобто діагностика передбачає постійний нагляд за зміною певної системи фінансових показників діяльності підприємства, які включають до складу сис­теми моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

Діагностика кризи розвитку підприємства за своїм змістом та спрямуван­ням є діагностикою проблем, що виникли в процесі функціонування підприє­мства та можуть зумовити негативні наслідки для його життєдіяльності (гене­рувати загрозу виникнення ситуації банкрутства та припинення діяльності). Створити необхідне аналітичне підґрунтя для розв’язання цих проблем — ос­новне завдання діагностики.

Етапи та методи діагностики

Процес діагностики розвитку підприємства розглядають як систему дослід­жень, які у сукупності дають змогу сформувати необхідні висновки стосовно стану, в якому опинилося підприємство, та можливих шляхів виходу з нього. У схематичному вигляді процес діагностики кризи подано на рис. 22.4.

 

« Содержание


 ...  433  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я