Місія — це чітко виражена причина існування організації, яка може охоплювати такі напрями, як: турбота про працівників; турбота про виробництво; політика зростання та фінансування фірми; технології, які використовуватимуться у виробництві; методи виходу і функціонування на ринку, пошуку потенційних ринків; задоволення потреб споживачів; публічне проголошення переконань та цінностей тощо.
Місія організації — чітко сформульована причина її існування як основа формування еталонних цінностей, якими повинні користуватися всі працівники для забезпечення існування і розвитку організації.
Мобільність — важлива характеристика якості робочої сили. Це здатність і готовність працівника до професійних і територіальних переміщень. Професійна мобільність передбачає готовність працівника при необхідності змінити місце роботи і навіть освоїти нову для себе професію. Територіальна мобільність — готовність і можливість змінити місце проживання у пошуках нового місця роботи. Додаткові витрати, що здійснюються при цьому, розглядаються як інвестиції в людський капітал.
Модель — це відображення в схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об’єкта, який досліджується. Виділяють фізичні, математичні та аналогові моделі.
Моделювання — відтворення характеристик певного об’єкта на іншому, спеціально створеному для їх вивчення.
Молодший спеціаліст (бакалавр) — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Монопольне становище визначається як домінуюче становище підприємця, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним визначається становище підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35%.
Мораль (лат. =mores — звичаї) — правила (принципи) поведінки людей, які стосуються сфери взаємовідносин між ними та суспільством.
Моральне стимулювання праці — це процес морального спонукання до діяльності, який ґрунтується на різноманітних формах суспільного визнання і оцінювання трудової активності працівників. Моральне стимулювання передбачає нагородження грамотами, медалями, орденами, почесними званнями, винесення подяки та похвали, занесення на дошки пошани, пропаганду високих досягнень працівників у газетах, журналах, теле- та радіопередачах тощо.
Мотив (лат.= moveo — штовхаю, рухаю) — спонукальна причина дій і вчинків людини; це внутрішньо усвідомлене спонукання до дій.
Мотиваційне поле — сукупність ситуаційних чинників, які спонукають виникнення у працівників мотивів до продуктивної діяльності.
Мотивація — це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи груп людей) до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, що направлені на досягнення власної мети або цілей організації. Мотивацію можна визначити як сили, що змушують людей поводитися певним чином.
Мотивація до праці - внутрішні сили людини, що визначають рівень, напрям і наполегливість робочого зусилля.
Мотивування — вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на діяльність, що спрямована на досягнення особистих цілей та цілей організації; стимул для певної поведінки людини, який виникає як наслідок напруження між потребами і можливостями їх задоволення.
Мотивування як функція менеджменту—стимулювання певної поведінки людини, зумовлене напруженням між потребами і можливостями їх задоволення.
Навички—способи автоматичного чи напівавтоматичного виконання компонентів процесу трудової діяльності.
» следующая страница »
1 ... 220 221 222 223 224 225226 227 228 229 230 ... 245