Історія економічних учень

Схема 12. 1. Гіпотеза життєвого циклу споживання і заощадження

рівень споживання людини буде визначатися середнім рівнем доходу, котрий вона розраховує отримати протягом старості.

На схемі 12.1, розробленій Ф.Модільяні, графічно показано споживання, заощадження і витрачання заощаджень за весь період життя. Упродовж усього життя потік споживчих видатків Срівномірний і становить разом С ЫЬ. У період життя, коли людина не працює за віком, такі споживчі видатки фінансуються за рахунок заощаджень, що накопичувалися протягом робочого періоду життя. Отже, заштриховані відрізки ( УЬ - С) ЖЬ і С (ЫЬ - ЖЬ) рівні, або можна сказати так: за рахунок заощаджень у роки праці фінансуються витрати в період, коли людина не працює за віком.

З цієї схеми стає очевидною важлива ідея теорії життєвого циклу. Вона полягає у тому, що плани споживання складаються так, аби досягти однакового або рівномірного рівня споживання шляхом заощадження упродовж періодів високих доходів і витрачання заощаджень у періоди низьких доходів. Отже, це важливий відхід від розгляду споживання лише як такого, що базується на поточному доході. Різниця суттєва, бо в обрахунках споживчих видатків упродовж всього життєвого циклу враховуються доходи, які будуть одержані за все життя, а не лише поточний доход.

На основі цієї теорії життєвого циклу можна показати, що відношення заощаджень до особистого доходу за мінусом податків виявиться пропорційним темпу зростання реального доходу. Ф. Модільяні і А. Андо виводять цю ж залежність питомої ваги заощаджень від темпів зростання

реального доходу. Вони розраховують зміни у співвідношенні між особистим споживанням і трудовими доходами людей.

Багато вчених визначали, що на співвідношення доходу та заощаджень чинять вплив різного роду соціальні фактори (освіта, расові та національні особливості, професійний склад тощо), але конкретно механізм цих дій не розкривали. Було не зрозуміло, як визначається на практиці розподіл доходу на споживчу і заощаджуючу частини, на чому ґрунтуються такі рішення.

У своїй теорії Ф.Модільяні зробив висновок про несуттєвість абсолютних розмірів доходів. Розподіл доходу на споживання і заощадження, на думку вченого, формується на прагненні людини розподілити свої доходи по періодах життя, щоб врахувати розподіл потреб. Отже, в якісь періоди людина має робити заощадження для використання їх в інші періоди, коли очікується зниження доходів нижче бажаного рівня. У зв'язку з цим вживається термін "життєвий цикл”.

Прагнучи до вдосконалення споживчої функції Дж.Кейнса і виявивши раціональну основу для макроекономічної поведінки у діях окремих індивідів, Ф.Модільяні був першим, хто описав створення моделей життєвого циклу, котрі повинні були пояснити закономірності утворення особистих заощаджень. Він у своїх працях зі споживчої функції вводить у моделі величину нагромаджених активів домашнього господарства. Ці активи трактуються як форма заощаджень. Сюди включаються перш за все житлові будинки, предмети тривалого користування. Оскільки споживання їх проходить поступово, то придбання виступає як відкладене споживання і характеризується як своєрідна форма заощаджень. Вчений підкреслює залежність попиту на товари тривалого користування від насиченості ними ринку. Водночас менше значення він надає розподілу доходів.

Таким чином, теорія життєвого циклу підказує: схильність людини до споживання з доходу в особистому розпорядженні та з багатства залежить від її віку. Це означає, що заощаджуватимуть багато (мало), коли доходи високі (низькі) порівняно з середнім доходом за весь період життя. Теорія також підводить до думки, що сукупні заощадження залежать від темпів економічного приросту і таких чинників, як розподіл населення країни за віком.

Результати, що одержані Ф.Модільяні і А.Андо, були досить обнадійливими дня розвитку теорії життєвого циклу. Подальша перевірка цієї теорії підтвердила деякі її положення, однак виявила також ряд її невідповідностей емпіричним даним. Зокрема, виявилося, що домашні господарства роблять більше заощаджень у зрілі роки, ніж в юності. Так, Ш.Данзігер, Ж.Гааг, Ю.Смоленски, М.Тауссіг, детально проаналізувавши схильність до споживання, дійшли висновку, що люди похилого віку заощаджують більшу частку свого доходу, ніж молоді

 

« Содержание


 ...  178  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я