Аналізуючи механізми ринкової економіки, її здатність до саморегулювання з неокласичних позицій, П.Самуельсон указує на те, що, крім функцій забезпечення ефективності та справедливості, держава має здійснювати також і макроекономічне регулювання стабільності за методом Дж.М.Кейнса та його послідовників. На його думку, ринковий механізм визначає ціни та обсяги виробництва, а держава регулює ринок з допомогою податків, державного субсидування та інших економічних методів.
Значну увагу П.Самуельсон приділяє характеристиці кейнсіанської моделі регулювання економіки, узагальнює висновки кейнсіанської теорії та доповнює їх. Проаналізувавши ефект мультиплікатора, він робить висновок: зростання купівельної спроможності може впливати на коливання інвестицій (ефективного попиту), що матиме своїм наслідком коливання в розвитку економіки у циклі кон'юнктури. Цього він домігся, виходячи з основних положень своєї праці "Взаємозв 'язок між мультиплікатором і принципом акселерації” (1939р.), в якій уперше було подано різні варіанти взаємодії мультиплікатора і акселератора. Із введенням до аналізу коефіцієнтів мультиплікації й акселерації західна економічна наука зайняла вихідні позиції для розробки теорій і моделей економічного зростання.
Крім того, П.Самуельсон звернув увагу на невирішені проблеми кейнсіанського аналізу, серед яких називав вірогідність інформації щодо стану кон'юнктури. Регулюючі дії держави ґрунтуються на цій інформації, але її недостатня вірогідність може спричиняти розбалансування економіки та посилення кон'юнктурних коливань, замість того, щоб їх пом'якшити. Він також підкреслює, що кейнсіанська модель не враховує впливу зовнішньоекономічних зв'язків на стабільність розвитку, присвятивши у своїх дослідженнях цій проблемі значну увагу.
Відповідно до кейнсіанської моделі безробіття та інфляція - це явища несумісні, але з 70-х років спостерігається явище стагфляції. П.Самуельсон аналізує його природу та визначає способи подолання з монетарних позицій. Він доходить висновку, що для відлагодження господарського механізму необхідно поглибити аналіз функціонування ринкової економіки на рівні її основної ланки - підприємства. Вчений зазначив, що без розуміння того, від чого залежить цикл ділової активності суб'єкта, неможливі макроекономічні узагальнення.
У рамках макроекономічного аналізу П.Самуельсон досліджує проблему попиту та пропозиції як факторів ділової активності. Він формулює основи теорії споживчої поведінки, яка, на його думку, регулює попит на товари і через нього - обсяги виробництва, граничні та сумарні витрати. Вчений досліджує вплив конкуренції на ділову поведінку фірм, конкурентної пропозиції на граничні витрати. У зв'язку з цим аналізує форми конкурентної боротьби, вплив монополізації виробництва на стабільність економічного стану фірми. П.Самуельсон робить висновок про малу ефективність законодавчого втручання держави у процес формування монополій та підкреслює доцільність використання економічних важелів.
За теорією неокласичного синтезу світова економічна система є сталою, незалежно від спрямування національних політичних курсів. Вона функціонує за законами ринкової економіки, які відбивають зіткнення економічних інтересів. Тому умовою її успішного розвитку є досягнення ринкової рівноваги за мінімального міждержавного регулювання. А звідси, доцільним є обмеження протекціоністського втручання, яке заважає вільному рухові капіталів.
Школу неокласичного синтезу вирізняє з-поміж інших різноманітність тематики досліджень. Увага її представників зосереджується на проблемах економічного зростання, дальшому розвитку теорії загальної економічної рівноваги. Саме представниками цієї школи було запропоновано методику аналізу безробіття та заходи щодо його регулювання, отримано суттєві результати у сфері теорії та практики оподаткування. У межах цієї школи набули розвитку методи економіко- математичного аналізу, можливості їхнього застосування в політології.
» следующая страница »
1 ... 176 177 178 179 180 181182 183 184 185 186 ... 279