З часом концепція корисності поступово втратила всю свою гостроту і звелася від кількісної до порядкової корисності, а від порядкової
- до виявлених уподобань. Фактично зникла й концепція загальної рівноваги, оскільки вважалася занадто математичною, абстрактною і непрактичною. А відродилася вона у працях видатного англійського економіста Джонайкса1. Більш ніж через п'ятдесят років, досліджуючи проблеми загальної рівноваги на ринку товарів і на ринку грошей у праці "Вартість і капітал " (1939р.), він використав криві байдужості у якості основного засобу аналізу.
Г оловна мета цього дослідження полягає, як пише автор, у тому, щоб вивести "законринкової поведінки", тобто закон, що визначає реакцію споживача на зміну ринкових умов. Аналізуючи характеристики кривих попиту, Дж.Хікс виявив нереалістичність вихідних постулатів граничного аналізу А.Маршалла: неважко показати, наприклад, що передбачення про незмінну граничну корисність грошей фактично рівнозначне твердженню про те, що зміна доходу споживача не впливає на розміри попиту, пред'явленого цим споживачем, на будь-які товари. Дж.Хікс з самого початку висуває в центр свого дослідження більш визначені та чіткі ринкові категорії- кількість купленого товару, його ціну, дохід покупця, тощо.
Започатковуючи "чистку " теоретичних понять, нагромаджених на той час західними теоріями вартості, Дж.Хікс запропонував сповна відмовитися від використання принципу спадної граничної корисності. Для описання ринкової поведінки споживачів достатньо використати набагато слабше передбачення - принцип спадної граничної норми заміщення.
1 Хікс (Hicks) ДжонРічард (08.04.1904-20.05.1989)-видатний економіст-теоретик
XX століття. Основні праці присвячені питанням теорії корисності, попиту, вартості, цін і капіталу. Лауреат Нобелівської премії (1972) "за піонерний внесок в теорію загальної економічної рівноваги і в теорію добробуту". На відзнаку великих заслуг його та Я.Тінбергена перед економічною наукою Європейська економічна асоціація в 1991 році заснувала медаль Хікса - Тінбергена. Нею кожних два роки нагороджують економістів за друкування видатних праць в "Європейському економічному огляді".
З допомогою апарату кривих байдужості Дж.Хіксу вдалося наглядно і чітко розмежувати ефект заміщення і ефект доходу
(тоді як крива попиту в трактуванні А.Маршалла відображала тільки ефект заміщення, адже він згадував лише про фіксовану граничну корисність грошей, що еквівалентно відсутності ефекту доходу). Роздільний теоретичний аналіз ефекту заміщення і ефекту доходу дозволяє обмежити вплив, що чиниться на індивідуальний попит коливаннями відносних цін від впливу, що пов'язаний із зміною реального доходу. З часу надрукування книжки "Вартість і капітал"таке розмежування широко використовується в теоретичних і прикладних економічних дослідженнях.
Алгебраїчні вираження, що характеризують зміни цін і ефект заміщення, мають протилежні знаки: підвищення цін завжди зв'язане з скороченням, а зниження цін - з розширенням попиту. У ряді праць ці ефекти носять назву "хіксіанських ".
Ефект доходу залежить від характеру розподілу доходів і від суспільного стереотипу споживання, що склався. Якщо, наприклад, товар, який купується відноситься до числа дешевих і низькоякісних, то значне підвищення реального доходу може призвести до скорочення попиту на той товар (від'ємний ефект доходу); якщо ж, навпаки, споживання цього товару раніше обмежувалося лише внаслідок недостатності доходів, то із збільшенням кількості грошей у споживача купівля даного товару може розширюватися (позитивний ефект доходу). Оскільки витрати на товар, що виділений на "карті (кривій) байдужості", складають, на думку Дж.Хікса, лише невелику частину загальної суми затрат, то й ефект доходу, у межах даних міркувань, повинен бути порівняно невеликим.
» следующая страница »
1 ... 169 170 171 172 173 174175 176 177 178 179 ... 279