Історія економічних учень

1 Зокрема, пропонується поступове підвищення пенсійного віку з 65 до 67 років до 2020 р., а також збільшення трудового стажу, необхідного для нарахування повної пенсії,

з   35 до 37 років.

накопичувальних рахунків ", "індивідуальних заощаджуючих рахунків", тощо. Їх відрізняє поєднання нині існуючої розподільчої та накопичувальної системи нарахування пенсій, певних елементів приватизації пенсійної системи.

US’ Теорія неокласичного синтезу. Поява у 30-х роках XX ст. концепції державного регулювання економіки Дж.М.Кейнса справила значний вплив на подальший розвиток економічної думки та економічної політики. Разом з тим, незважаючи на те, що кейнсіанство тривалий час зберігало свої позиції, родоначальникові вчення так і не вдалося створити цілісної теорії циклу. Його послідовниками не була виявлена динаміка основних компонентів ефективного попиту, не розглянута значна частина так званих автономних інвестицій (не зв'язаних з рухом національного доходу). Вони аналізували економіку виключно з боку макроекономічних, народногосподарських величин. Водночас вкрай необхідно було досліджувати і мікроекономічні категорії. Стало зрозумілим, що в традиційній економіці має місце інерція, пасивність. Вона може вести справи добре, але з величезними затратами, що є результатом втручання політичної влади в економічний процес. Потрібні були зміни. Останні згодом втілилися у теорію неокласичного синтезу. Цей синтез запропонував Джон Хікс у 1937 р.

, ще до того, як на основі теорій економічного зростання відбулося органічне поєднання кейнсіанського та неокласичного напрямів економічної теорії. Згодом такий підхід був остаточно обґрунтований американським ученим Полем Самуель- соном

.

У 50 - 60-х роках під впливом суперечливої взаємодії ринкового механізму з монопольним та державним регулюванням західні економісти прийшли до висновку про необхідність поєднання кейнсіанських рекомендацій щодо регулювання з неокласичними теоретичними положеннями про стимулювання виробництва, в результаті чого була розроблена теорія неокласичного синтезу.

Одним з видатних творців і пропагандистів її є П.Самуельсон. Її суть полягає в тому, щоб подолати розрив між теоріями, узгодити досягнення сучасної науки і все позитивне, що міститься у працях попередників. "Синтез", на думку вченого, заключається в узгодженні теорії трудової вартості та теорії граничної корисності, аналізу на мікро- та макрорівні, підходів до вивчення статики і динаміки, взаємозв'язаного аналізу рівноваги та відхилень від неї, плавного та дискретного розвитку. Характерною рисою стає запровадження різних способів економічного аналізу, широке використання економіко-математичних методів. Математичні моделі та розрахунки допомагають уточнити логічні обґрунтування, виявити функціональні взаємозв'язки, перевірити висновки та передбачення.

Вчений запропонував поєднати ринкове регулювання з державним впливом на економіку, а саме: в період глибокого спаду використати бюджетні важелі, а в умовах піднесення - кредитно-грошові. П.Самуельсон порівнює ознаки ринкової та адміністративної економіки і віддає перевагу ринковому механізму, що здатний, на його думку, автоматично підтримувати економіку в стані рівноваги. Він відмічає, що ринкову економіку підпорядковано дії природних сил і вона є економікою суворого порядку. Однак на певному етапі стає необхідним втручання держави, яке має відповідати трьом принципам: бути ефективним, стабільним та справедливим.

Ця необхідність зумовлена виникненням монополій, недосконалою конкуренцією, загостренням економічних та соціальних суперечностей. Дії держави мають спрямовуватися проти монополізації економіки, на підтримку стабілізаційних заходів щодо пом'якшення ділового циклу, стримування безробіття та інфляції, стимулювання економічного зростання. Він підтримує впровадження державних програм перероз­поділу національного доходу з метою ліквідації соціальних конфліктів.

 

« Содержание


 ...  180  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я