У звичайних умовах ефект заміщення і ефект доходу діють в одному
і тому ж напрямі. Але в окремих випадках може скластися ситуація, коли, по-перше, від'ємний ефект доходу виражений досить різко і, подруге, на даний товар витрачається значна частина всього доходу. Тоді від'ємний ефект доходу може "мати верх" над ефектом заміщення і викликати парадоксальну на перший погляд ситуацію, коли зниження ціни на товар викличе скорочення попиту на цей товар. До числа таких ситуацій, зокрема, відноситься згаданий ще А.Маршаллом "парадокс Гіффена .
На основі аналізу "карт байдужості" Дж.Хікс виводить криві, що окремо характеризують залежність споживання від цін та від доходу. Конфігурація цих кривих задається умовами рівноваги - точками, в яких кожний раз бюджетні лінії торкаються відповідних кривих байдужості. Криві залежності споживання від цін і доходу повинні, за задумом автора, виконувати роль певного містка, що поєднує "карти байдужості" з аналізом конкретних характеристик ринкового попиту. Вияснивши залежність споживання від цін, можна, наприклад, скласти враження про еластичність попиту за цінами, а залежність споживання від доходу характеризує вплив ефекту доходу.
Однак рівень ціни залежить не тільки від попиту, але й від пропозиції, а розміри виробництва впродовж більш чи менш тривалого періоду безпосередньо пов'язуються з витратами виробництва. Умови рівноваги у цій галузі частіше подібні до співвідношень, що формулюються в теорії попиту: рівності між відношенням цін та граничною нормою заміщення відповідає тут рівність між відношенням цін (на відповідний фактор виробництва і готовий продукт) та граничною нормою трансформації, а місце принципу спадної граничної норми заміщення займає принцип спадної продуктивності факторів виробництва. До цього ще додається передбачення про те, що, починаючи з певного моменту, середні витрати повинні виявляти тенденцію до збільшення.
Взаємодія між ринковим попитом, що складається і пропозицією товарів, неминуче потягне за собою зміни в структурі цін (що означає, за інших рівних умов, зміну кута нахилу дотичної до кривих байдужості), а це, в свою чергу, визначає перехід до нових співвідношень як у сфері споживчого попиту, так і в сфері виробництва. Процес цей буде тривати до тих пір, поки не встановиться рівноважна структура цін.
'Кажуть, що вХІХст. англійський економіст Роберт Гіффен висунув гіпотезу, згідно якої крива попиту на нижче благо (конкретно на картоплю) є зростаючою. Дане передбачення нібито було зроблене під час голоду в 1846р. в Ірландії. Картопля, яка складала в той період більшу частину раціону ірландців, є нижчим благом, тобто споживання картоплі зростає зі зменшенням доходу, за інших рівних умов. Якщо б зростання цін на картоплю було суттєвим, то споживачі настільки збідніли, що, можливо, були б вимушені відмовитися практично від інших продуктів харчування та збільшити обсяг попиту на картоплю. Але, не дивлячись на пошуки економістів, які цікавилися цим питанням, жодних записів про такого роду передбачення Р.Гіффена виявлено не було.
Важливу роль у праці "Вартість і капітал " відіграє теоретичний аналіз принципів переходу від індивідуальних величин до агрегатних статистичних показників. Дж.Хікс вивів, зокрема, наступні співвідношення: якщо ціни на ряд різнорідних товарів змінюються в однаковій пропорції (тобто, якщо іхні відносні ціни продовжують зберігати попередні значення), то сукупний попит на ці товари з формальної точки зору має ті ж характеристики, які властиві попиту на будь-який з товарів, що складають досліджуваний набір. П.Самуельсон в "Основах економічного аналізу " вважає цей висновок найважливішим теоретичним результатом, що міститься у книжці "Вартість і капітал ".
Разом з тим теорія попиту Дж.Хікса була піддана значній критиці. Об'єктом її найчастіше був метод кривої байдужості. Зокрема, М.Блауг у своїй "Економічній теорії в ретроспективі" зазначав, що "відмінність між ефектом заміщення та ефектом доходу у методі кривих байдужості суто таксономічна: він забезпечує нас графами для класифікації, але не каже, як їх заповнювати. Ясна річ, якщо ми не можемо виміряти корисності кількісно і тому почуваємося змушеними відмовитися від старої теорії граничної корисності, то чому б не перейти до повного біхевіоризму - підходу на основі виявлених уподобань".
» следующая страница »
1 ... 170 171 172 173 174 175176 177 178 179 180 ... 279