Істотним недоліком в роботах окремих українських учених при дослідженні цієї проблеми є використання критеріїв формаційного підходу для обгрунтування цивілізаційного підходу. З цією метою, по-перше, дається спрощена характеристика предмету політичної економії у працях К. Маркса, за якої до нього не включаються продуктивні сили.
Так, А. Чухно стверджує, що К. Маркс у роботі "Наймана праця і капітал", досліджуючи суспільні відносини, при яких виробляють індивіди, які змінюються, перетворюються із зміною і розвитком матеріальних засобів виробництва і продуктивних сил, дійшов висновку, що виробничі відносини у своїй сукупності утворюють те, що називають суспільними відносинами, суспільством, і при тому утворюють суспільство, яке перебуває на певному ступені історичного розвитку, суспільство із своєрідним відмінним характером" 1 .Проте автор сам зазначає, що виробничі відносини досліджуються К. Марксом у взаємодії з розвитком матеріальних засобів виробництва і продуктивних сил, а отже у нерозривному зв'язку суспільної форми з розвитком матеріально-речового змісту. Важливо зазначити й те, що названа праця К. Маркса є однією з його ранніх робіт. Це означає, що його погляди на цю проблему розвивались, а отже висновки щодо предмету - вдосконалювались. Саме в такому контексті можна розцінювати наведені ним положення в "Капіталі" про те, що "предметом мого дослідження є капіталістичний спосіб виробництва і відповідні йому відносини виробництва і обміну" . Стає зрозумілим, що в даному разі К. Маркс акцентує увагу на 2-х
1 Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та її значення для України. Київ. 2003, "Логос", с 24.
2 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с 8.
сторонах капіталістичного виробництва. Йому також належать слова про те, що економічні епохи відрізняються не тим, що виробляється, а чим виробляється, якими засобами виробництва.
у такому ж контексті в ленінському положенні йдеться про те, що ''тільки зведення суспільних відносин до виробничих і цих останніх до висоти продуктивних сил дало тверду основу для зображення розвитку суспільних формацій природничо-історичним процесом"1 Крім того, він стверджував, що найважливішою умовою для перемоги нового суспільного ладу є досягнення вищої продуктивності праці. А остання, як відомо, належить насамперед від розвитку продуктивних сил.
По-друге, А. Чухно чомусь посилається не на фундаментальні праці з політичної економії радянських часів, а на підручники з філософії. Проте, в економічній енциклопедії "Політична економія" зазначається, що "предметом політичної економії є виробничі відносини у не розривному зв'язку з продуктивними силами, які їх визначають'2 .
Найповніше така підміна критеріїв виявляється у тому, що автор називає "системоутворним елементом цивілізаційного методу... розвиток виробництва, продуктивних сил. Саме вони, на думку автора, визначають і суспільно-виробничі відносини, і розвиток суспільної свідомості, а отже, і характер суспільства на тому чи
tß -\г •
іншому рівні історичного розвитку . У даному разі розвиток виробництва та продуктивних сил, як уже зазначалось, є вирішальними критеріями розмежування суспільно-економічних формацій, а не цивілізаційного підходу.
Називаючи головним методологічним принципом теорії постіндус- тріального суспільства те, "що вона розглядає суспільно-економічний розвиток на основі зростання та вдосконалення продуктивних сил "4, автор ще більше поширює алогізм своєї аргументації, оскільки категорія "продуктивні сили" не вживається західними авторами при конструюванні даної концепції, Якщо це чисто авторська позиція, то не слід оперувати переважною більшістю тих аргументів, якими користуються західні вчені, оскільки вони відкидають марксистський підхід. Отже, А. Чухно на основі критеріїв виокремлення суспільно-
» следующая страница »
1 ... 148 149 150 151 152 153154 155 156 157 158 ... 279