Виділення доіндустріального, індустріального і постіндустріального суспільства є, за словами Д. Белла, концептуальною послідовністю вздовж осі виробництва і використовуваних видів знання. Цей методологічний принцип він вважає досконалішим по відношенню до осі власності; яка, за його словами, дозволила виділити в марксистській теорії поняття "феодалізм", "капіталізм" і "соціалізм". Перевага осі виробництва і використовуваних видів знань полягає нібито в тому, що таким чином можна уникнути однобічного детермінізму (як економічного, так і технологічного) в поясненні соціальних змін.
По суті Д. Белл у даному разі застосовує метод абстракції, тобто абстрагується від відносин власності або суспільної форми економічної системи. Свідченням цього є те, що він сам вживав поняття "суспільна форма ".
У цьому зв'язку виникає запитання: чи може така абстракція (тобто абстрагування від відносин власності) бути науковою? Відповідь на це запитання значною мірою дає Д. Белл, коли стверджує, що "ідея осьових принципів і структур - це прагнення з'ясувати не причинний зв'язок явищ, а лише їх зосередження ". Причинно-наслідкові зв'язки, як відомо, є важливою формою економічного закону або закономірності. Тому, несгашячи за мету розкрити ці зв'язки, автор не може з'ясувати закони розвитку постіндустріального суспільства. Отже, абстрагування від суспільної форми процесу виробництва не може бути визнане наукою абстракцією. При цьому доцільно згадати слова К. Маркса про те, "політична економія має справу із специфічними суспільними формами виробництва багатства".
Сказане не означає, що одним із етапів сходження від абстрактного до конкретного, тобто від аналізу виробництва до його суспільної форми, не може бути саме виробництво. Але відтак, коли сутність останнього з'ясована, необхідно розглянути процес діалектичної взаємодії такого виробництва з відносинами власності, а отже, їх системну сутність.
Конкретизацією осі виробництва в концепції "постіндустрі- альне суспільство" є поділ процесу виробництва на сільське господарство (яке формує первинний сектор), промисловість (утворює вторинний сектор) і сферу послуг (третинний сектор), яка поступово починає відігравати домінуючу роль і свідчить про зниження частки та ролі матеріального виробництва. Це водночас означає акцент на закономірній еволюції елементів предметів праці. Так, в аграрному господарстві таким предметом праці, або основним ресурсом, за словами Д. Белла є сировина; в індустріальному - енергія, а в постіндустріальному - знання (теоретичні і практичні) та інформація.
На основі зазначеного можна зробити висновок про низький рівень методологічного обгрунтування концепції постіндустріального суспільства. Адже, крім філософських принципів, до структури методології економічного дослідження, як зазначалось, також входять ще шість структурних елементів такого дослідження.
А тепер коротко розглянемо ступінь теоретичної довершеності даної концепції з точки зору основних вимог побудови певної теорії.
Теорія - це "вища, найрозвинутіша форма організації наукового знання, яка дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв'язки певної галузі дійсності-об'єкта зн ань"1. На відміну від теорії, концепція означає певний спосіб розуміння, тлумачення будь-якого предмета, явища, процесу, основну точку зору на предмет або явище, керівну ідею для їх систематичного висвітлення2. У новому філософському словнику до аналогічного визначення теорії В. Берков додає, що за своєю структурою наукова теорія подає систему законів певної
3
науки.
Якщо з точки зору сутності теорії оцінити концепцію постіндустріального суспільства, то вона не відповідає жодній вимозі даної категорії і передусім не дає цілісного знання і не розкриває законів та
» следующая страница »
1 ... 153 154 155 156 157 158159 160 161 162 163 ... 279