Історія економічних учень

Слід зауважити, що Дж. Гелбрейт відійшов від неокейнсіанців, оскільки вони, на його думку, не спроможні виробити корисні рекомендації для вирішення сучасних економічних проблем; він значною мірою відмежувався і від інституціоналістів, оскільки останні розглядають не економічні процеси в сукупності, а окремі інститути -державу, крупні корпорації, профспілки, право тощо.

(?)                             Запитання і завдання

1.  Як трактували економічну діяльність держави представники докласичної

політичної економії?

2.   Дайте характеристику поглядів економістів класичної та післякласичної

політекономії на роль держави.

3.     Як розглядають проблему державного регулювання представники

неокласичного напряму?

4.    Як трактують державне регулювання економіки прихильники неолібе­

ралізму?

5.   Розкрийте погляди Джона Кейнса на роль держави в економіці.

6.   Чим відрізняються погляди представників посткейнсіанства від поглядів

Кейнса щодо ролі держави в економіці?

7.   Як трактують державне регулювання економіки представники інститу­

ціоналізму та неоінституціоналізму?

ТЕМА 11

КОНЦЕПЦІЯ

пОСттндустршьтю суспльствА

В КОНТЕКСТІЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО

ПОДХОДУ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

11.1.                     Цивілізаційний та формаційний підходи

11.2.                         Методологічні засади та сутність концепції пост- індустріального суспільства в інтерпретації Д. Белла Запитання і завдання

11.1.             ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ТА ФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХОДИ

Поняття "цивілізація" (від лат. civilis - гідний, вихований) початково використовувалося для позитивної оцінки певних суспільних явищ. Першим, як вважають науковці, цей термін використав відомий діяч Великої французької революціїМірабо для того, щоб показати вплив доброчесності на суспільство у процесі його розвитку. Нині цивілізаційний підхід розглядається як концепція періодизації історії суспільства, що передбачає історичний круговорот різних типів суспільства та історичних епох через декілька стадій від зародження до смерті.

Своєю чергою, в такому круговороті одні дослідники виділяють багато стадій, інші - лише три. Так, всесвітньо відомий філософ та історик А Тойнбі виділяв у світовому розвитку 21 цивілізацію, а відтак скоротив їх до 13. Якщо в марксистській теорії основою періодизації людського суспільства виступає матеріальне виробництво, розвиток продуктивних сил, то в А. Тойнбі - культурно-історичні чинники, тобто наявність самозамкнених дискретних одиниць {"цивілізацій"). Саме на такі цивілізації розпадається історичний процес і водночас вони (цивілізації) формують її цикли. Розвиток цивілізацій А. Тойнбі пояснює світовими релігіями, в межах яких відбувається вільне самовизначення людини.

Основними етапами розвитку цивілізацій є виникнення, зростання, надлом, занепад і розпад. Зокрема, у період знаходження при владі творчої меншості відбувається консервація влади, така меншість втрачає здатність до самовдосконалення і прогресу, що призводить до надлому, а за наявності відповідних умов, цивілізація гине.

Цей підхід є значно вужчим за формаційний і у методологічному аспекті він вимагає одночасного пояснення всіх існуючих укладів, стадій, яким властиві формаційні ступені еволюції суспільства. Його основними вадами є заперечення процесу еволюції людського розвитку, зокрема закономірного переходу від менш розвинених економічних систем до більш розвинених, проголошення рушійною силою цивілізації "творчої меншості", а визначальною сутністю майбутнього розвитку - лише духовного оновлення людства. За іншою класифікацією, у розвитку суспільства з найдавніших часів до наших днів виділяють лише три цивілізації- аграрну, індустріальну і постіндустріальну (причому остання розпочалася лише недавно й існуватиме ще значний період). У даному разі цивілізаційний підхід є ширшим за формаційний.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 144 145 146 147 148 149150 151 152 153 154  ... 279