Історія економічних учень

Щодо концепції постіндустріального суспільства - це означає, що абстрагування від суспільної форми ще більшою мірою звужує методологічну базу даної концепції, а на практиці позбавляє таке суспільство важливого джерела свого розвитку.

Що стосується позиції А. Чухна, то він, з одного боку, проголошує заперечення виробничих відносин (а отже відносин економічної власності) в якості методологічної засади постіндустріального суспільства, а з іншого боку - дає стислу характеристику еволюційних процесів у відносинах власності щодо такого суспільства. Останнє виявляється в тому, що автор пов'язує перехід до постіндустріального суспільства з еволюцією від приватної власності до колективної і державної. Зокрема, він стверджує, що "...новому суспільству притаманні плюралізм форм власності, коли поруч існують і державна, і приватна, і колективна форми та їхні похідні" Не заперечуючи і в даному разі певного значення формаційного підходу, автор чомусь пов'язує капіталізм лише з приватною власністю. "В сучасному суспільстві, - пише він, - замість однозначності форм власності та форм розвитку утверди­лася їхня різноманітність та багатоукладність, роль загально­економічних і загальнолюдських цінностей"2.

‘ЧухноА.А. Названа праця, с 107.

2Там само, с. 107

На жаль, і в даному разі автор допускає неточність, оскільки обмежує приватну власність лише рамками нижчої стадії капіталізму. Насправді з активним поширенням акціонерних компаній ще наприкінці XIX ст. пануюча до цього часу приватна капіталістична власність поступово заперечується акціонерною капіталістичною власністю, яка у процесі свого розвитку все більшою мірою наповнюється елементами колективної власності. Хоча ця колективність є за своїм характером капіталістичною, але вона перестає бути власністю одного капіталіста або членів його сім'ї, й отже приватною власністю. Сповідування ідеї про наявність в умовах капіталізму лише приватної власності, є однією із догм західної економічної науки, яку підтримує немало вітчизняних економістів. Ще більшою мірою це стосується державної власності, яка існувала в різних масштабах у всіх суспільно-економічних формаціях, окрім первіснообщинного ладу. Із сказаного стає зрозумілим, що плюралізм типів і форм власності існує певною мірою ще на нижчій стадії капіталізму (де пануюча тоді приватна капіталістична власність доповнювалася державною власністю), а відтак посилюється внаслідок домінування в економіці ще на початку XX ст. монополій у формі акціонерних компаній. Водночас колективний капіталістичний характер монополій (в тому числі олігополій - як групових монополій) уже в першій половині XX ст. частково доповнюється колективною формою некапіталістичної власності, яка втілюється у розширенні чисельності акціонерів з боку осіб найманої праці та привласнення частиною з них таких дивідентів, які перетворюють їх у співласників.

Про плюралізм форм власності при капіталізмі засвідчує поширення на Заході концепції змішаної економіки, яка сформувалась задовго до виникнення концепції постіндустріального суспільства, про що буде сказано далі.

Для характеристики нових засад цивілізаційного підходу автор використовує категорію "технологічний спосіб виробництва". "Принципове значення такого підходу, - зазначає А. Чухно, - полягає в тому, що він базується на визначальній ролі продуктивних сил, технологічних способів виробництв". Водночас він використовує такі синонімічні з останнім (технологічний спосіб виробництва) категорії, як технологічна організація суспільного виробництва, проте їх визначення в роботі відсутнє. Це ускладнює розуміння базисних основ цивілізаційного підходу.

У марксистській економічній літературі виділялася категорія "технологічний спосіб виробництва ", зміст якої визначався як техніко- економічне поєднання речових і особистіших факторів виробництва, а також як єдність техніко-економічних відносин і продуктивних сил. В обох випадках у цей зміст не включалось суспільно-економічне поєднання таких факторів виробництва, а також суспільна форма продуктивних сил, тобто виробничі відносини. Такий підхід є ще одним неузгодженням між різними положеннями авторської концепції.

 

« Содержание


 ...  155  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я