Загалом розмежування цивілізаційного підходу на основі розвитку продуктивних сил та зміні технологічних способів виробництва переважає в роботі українського вченого. Але така методологія дослідження означає використання принципу технологічного детермінізму. В цьому західні економісти вбачали і важливий недолік концепції постіндустріального суспільства американського соціолога Д. Белла. На цій підставі доходимо висновку про суперечливе поєднання вихідних методологічних засад в роботі А. Чухна.
Визначаючи філософські засади своєї концепції, автор посилається на думку російського економіста В. Л. Іноземцева. який стверджував, що вона (концепція) базується на філософії позитивізму. Філософський позитивізм в сучасній філософській та економічній літературі, в тому числі західній, розглядається як ''напрям в філософії і науці (з часів Канта), який виходить з позитивного, тобто із даного, фактичного, стійкого, безсумнівного і обмежує ним своє дослідження і виклад, а метафізичне пояснення вважає теоретично нездійсненним і практично некорисним "'.Метафізичне пояснення у даному разі передбачає відмову від окремої науки філософії, а тому позитивне (від лат. positivus - позитивний) знання може бути отримане внаслідок розвитку окремих спеціальних, передусім природничих, наук та синтезу отриманих на цій основі результатів.
В цьому контексті стає зрозумілим, чому в концепції постіндустріального суспільства відсутні або частково використовуються найважливіші елементи діалектичного методу дослідження, до яких належать:
> принципи матеріалізму, розвитку, саморуху, відображення, суперечності, детермінізму, взаємодії, об’єктивності тощо;
> загальнонаукові принципи, до яких належать системний, структурно-функціональний, моделювання та ін.;
^ закони діалектики, які водночас виконують гносеологічну функцію. До них належать закони єдності і боротьби суперечностей, кількісно-якісних змін та заперечення заперечення;
1 Филисофский энциклопедический словарь. М., ИНФРА-М, 2004, с. 348.
^ категорії діалектики, найважливішими з яких є сутність і явище, зміст і форма, причина і наслідок та ін.;
У економічні закони, які є достатньо науково обгрунтованими попередніми дослідниками і виконують пізнавальну функцію при вивченні сучасної економічної системи. До них належать закон вартості, грошового обігу, закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил та ін.;
У економічні категорії, які комплексно обгрунтовані у працях найвидатніших мислителів і служать інструментом пізнання для дослідження сучасних економічних систем;
^ дисциплінарні та міждисциплінарні методи.
З філософії позитивізму, зокрема, у твердженнях основоположника даного напряму французького філософа О. Конта про недоцільність розкриття сутності, а також причин певних явищ і процесів, також витікає висновок про необхідність описувати такі явища, що значною мірою підкреслює про суб'єктивістську спрямованість цього напряму. Цей аспект позитивізму найбільшою мірою втілюється прихильниками постіндустріального суспільства в їх тлумаченні сутності вартості, зокрема надання ними переваги маржиналістським концепціям при аналізі даної проблеми, про що йшлося раніше.
Для філософії позитивізму основним поняттям виступає поняття "факт". Цим пояснюється те, що в концепції постіндустріального суспільства дається безсистемне описування різноманітних факторів сучасної дійсності.
Новітнім етапом розвитку позитивістської філософії є неопозитивізм, який однак поділяє базові методологічні принципи позитивізму, а отже, і суб'єктивістську спрямованість своїх досліджень.
» следующая страница »
1 ... 151 152 153 154 155 156157 158 159 160 161 ... 279