Економічна теорія

Рис. 13.2. Рівновага на ринку ресурсів та її зміна під впли­вом зміни попиту

Графік показує, що за незмінної пропозиції збільшення попиту на ресурс зрушує криву попиту З Ь₀ до /)₁₍шо зумовлює зростання ціни на цей ресурс з -Р₀до Р_у І, навпаки, скоро­чення попиту від £>₀ до Б₂ зменшує ціну на ресурс із Р₀ до Р₂.

У стані рівноваги кожний фактор забезпечує дохід, що дорівнює його граничному внеску у виробництво товарів та послуг.

Оскільки економічні ресурси до певної міри взаємо­замінні, то, наприклад, зміна пропозиції на один із ресурсів впливає на ринки інших факторів. Наприклад, зростання пропозиції капіталу на ринку ресурсів спричинить спад

граничного продукту капіталу (МРК) та зниження процен­та на капітал, внаслідок чого доходи власників капіталу зменшаться (рис.13.1). Зростання пропозиції капіталу зумо­вить зростання попиту на працю, що сприятиме зростанню граничного продукту праці (МРЬ) і її рівноважної ціни — заробітної плати.

Функціональний розподіл доходів, згідно з маржиналіст- ською концепцією, здійснюється пропорційно граничній про­дуктивності кожного з факторів, забезпечуючи справедливий розподіл доходів. Але практика свідчить, що диференціація у доходах членів суспільства має тенденцію до швидкого по­глиблення. Чому так відбувається і як запобігти цьому?

 3. Персональний розподіл доходів. Сімейні доходи, їхній рівень, джерела і структура

Персональний розподіл доходів — це розподіл доходів між окремими фізичними особами, сім'ями або домогоспо- дарствами. Аналіз персонального розподілу доходів дає мож­ливість виявити фактори, що визначають рівень і структу­ру доходів окремих сімей.

Сімейний дохід — сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реаліза­цію соціальних, економічних та духовних потреб індивідів, сім'ї, суспільства в цілому.

Сімейний дохід — економічна основа відтворення сім'ї.

Існують різні джерела формування сімейних доходів:

—    заробітна плата;

—   доходи від власності;

—   доходи від особистого підсобного господарства;

—   доходи від кооперативної діяльності;

—    доходи від індивідуальної трудової діяльності;

—  державні трансфертні платежі (пенсії, допомога з без­робіття, стипендії, безплатні послуги в галузі охорони здо­ров'я, освіти та ін.);

—   доходи з інших джерел (спадщина тощо).

Доходи населення в ринковій економіці виконують такі функції:

1)     добробуту — забезпечують певний рівень життя на­селення;

2)      мотиваційну — сприяють ефективному включенню до виробничого процесу шляхом створення системи нових стимулів;

3)      соціальну — формують відповідну якість життя,

що охоплює умови праці, життя і відпочинку, соціальні га­рантії та забезпеченість, охорону правопорядку і дотриман­ня прав людини, природно-кліматичні умови і стан навко­лишнього середовища, наявність вільного часу й можли­вості його ефективного використання, а також суб'єктивні відчуття спокою, комфортності та стабільності.

Поняття рівня і якості життя населення тісно пов'язані й визначають стан економічного та соціального розвитку країни. Рівень сімейних доходів не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто за величину, яка у вартіс­ному вираженні відображає законодавчо визначений рівень споживання товарів і послуг, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини та збереження її здоров'я.

За Законом України "Про прожитковий мінімум" нор­матив прожиткового мінімуму формується з розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто нале­жить до основних соціальних і демографічних груп насе­лення. Прожитковий мінімум є індикатором визначення межі бідності в суспільстві й відбиває якісний рівень у споживанні населення.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 124 125 126 127 128 129130 131 132 133 134  ... 246