Конкретні форми рентних доходів розглядаються у главі 12 "Ринкові відносини в аграрному секторі економіки".
Сучасна економічна теорія поняття ренти застосовує не тільки стосовно землі, а й стосовно фізичного капіталу, найманої праці та підприємницьких здібностей, якщо пропозиція цих ресурсів нееластична. Наприклад, видатні співаки, шахісти, спортсмени, програмісти, як і видатні організатори виробництва, а також власники капітальних ресурсів, що не можуть довільно збільшуватися впродовж певного часу, як і землі з особливими якостями, мають монопольний рентний дохід (ренту).
Разом з тим, фізичний капітал як фактор виробництва, на відміну від землі, пропозиція якої визначається не самою економічною системою, а чинниками, що знаходяться поза її межами, створюється самою економічною системою з метою примноження і прискорення створюваних за допомогою фізичного капіталу нових товарів та послуг. Для того щоб підкреслити відмінність між економічною рентою на природні ресурси, пропозиція яких неелас- тична, та розміром орендної плати (ренти) на капітал, пропозиція якого є еластичною, дохід на капітал називають річною процентною ставкою.
На відміну від теорії К. Маркса, де прибуток (дохід на капітал) набирає форм підприємницького доходу (доходу функціонального капіталіста) і позичкового відсотка (доходу позичкового капіталіста), сучасна економічна теорія розглядає відсоток як ціну капіталу, незалежно від того, хто його отримує: власник позичкового чи фізичного капіталу.
Пояснюється такий підхід тим, що в сучасних умовах, коли акціонерна форма капіталу стала панівною, доходи від акціонерного капіталу виступають як відсоток грошового капіталу. Якщо, приміром, річна відсоткова ставка дорівнює 8 %, а загальна вартість капітальних благ оцінюється в 1 млн грн., то річнми ппуіп ня дгяттітал відповідно стар І 1 000 000 • 8 % ] новитиме 80 тис. грн. - .
Р 100%
V /
Класична та кейнсіанська теорії по-різному підходять до проблеми визначення відсоткової ставки. Загалом у теорії для розуміння факторів, що визначають відсоткову ставку, використовують поняття "чиста відсоткова ставка".
Чиста відсоткова ставка — це ціна, яку необхідно заплатити за отримання грошової позики з метою реалізації проекту без будь-якого ризику.
Дж. М. Кейнс стверджував, що відсоткова ставка — грошовий феномен, який визначається співвідношенням попиту і пропозиції на гроші. Пропозиція грошей визначається зовні (екзогенно), а попит на гроші визначається спекулятивними потребами, бажанням мати гроші для непередбачуваних ситуацій та здійснювати трансакції (операційний попит на гроші). Гроші, таким чином, виступають засобом накопичення багатства. Альтернативними витратами зберігання багатства у грошовій формі є норма доходу, яка могла б бути отримана від розміщення цих грошей у формі інших фінансових активів. Арбітражні операції на фондовому ринку зумовлюють вирівнювання норми доходу від усіх фінансових активів, а визначена таким чином єдина відсоткова ставка є ринковою ставкою відсотка.
Прихильники класичної економічної теорії вважають, що ставка відсотка визначається продуктивністю (попитом на інвестиційні ресурси) та ощадливістю (пропозицією заощаджень). Графічна точка перетину кривих заощаджень та інвестицій є рівноважною ставкою відсотка. Норма доходу від фізичних та фінансових активів має тенденцію до вирівнювання, утворюючи таким чином єдину ринкову відсоткову ставку.
Дж. М. Кейнс стверджував, що спекуляції на ринку облігацій можуть стабілізувати ставку відсотка, і тоді вона відрізнятиметься від норми прибутку на фізичний капітал. Згодом економіст Дж. Р. Хікс за допомогою моделі ІБ — ЬМ довів, що відсоткова ставка є водночас і грошовим, і реальним феноменом. А ще пізніше монетаристи ще раз показали, що ставка відсотка є реальним явищем, і норма прибутку від фізичних та фінансових активів має тенденцію до вирівнювання в довгостроковому періоді.
» следующая страница »
1 ... 122 123 124 125 126 127128 129 130 131 132 ... 246