Це зумовлюється тим, що успіх розумової праці може бути забезпечений лише тоді, коли працівник поступово включається в роботу, а не напружує всі свої сили із самого початку.
1.2. Умовою високої продуктивності є рівномірна і ритмічна робота.
Це зумовлюється прагненням організму до визначеного постійного режиму, зазначеного І.П. Павловим у понятті динамічного стереотипу. У цьому зв'язку систему своєї роботи менеджер має підпорядкувати визначеному ритму, насамперед намагатися виконувати регулярну роботу того самого часу дня.
1.3. Необхідно відпрацьовувати звичку послідовності і системи в роботі.
Це сприяє логічному прямуванню і просуванню від меншого до більшого, від простого до складного, від легкого до важкого. При цьому необхідно домагатися систематичності і відносного спокою під час вирішення важливих питань, що вимагають великої зосередженості.
1.4. З метою раціоналізації своєї праці, доцільно завести блокнот, календар, щоденник або журнал.
їх треба використовувати для оперативних записів, пам'яток тощо, що, власне кажучи, і є елементами оперативного планування.
2. Наступний необхідний елемент плану розумного використання свого продуктивного робочого часу - складання бюджету часу менеджера, реального бюджету продуктивного робочого часу.
Бюджет часу повинен передбачати додаткові цілі на випадок дострокового виконання або зриву відпочатку запланованих робіт. Необхідно враховувати, що ефективна праця менеджера вимагає системної організації і планування робіт, розподілу її у часі і чіткого уявлення про цілі, що повинні бути досягнуті у процесі роботи колективу й особисто менеджера.
Праксеологи вказують на необхідність обмірковування плану дій як одного з видів формування знань діючого суб'єкта. Перш ніж план сформулюється, у голові менеджера, повинен зародитися його образ, а тому і сам укладач плану має психічно сформуватися. Належним чином це відбудеться у тому випадку, якщо менеджер буде виходити з відповідної концепції плану, обміркує гарний план, вдало продумає, яким повинен бути наочний і відчутний проект. План, насамперед, має бути цілеспрямованим, придатним для досягнення тієї мети, заради якої створений [75].
Встановлення термінів і графіків виконання завдань сприяє планомірності роботи, зберігає нервову систему. Але крім планування термінів необхідно домагатися ефективного використання тих невеликих періодів вільного часу, що утворюються в процесі роботи - це стосується появи перерв і різних пауз. Для цього менеджеру рекомендується розробити визначений режим дня, якого він сам повинен дотримуватися, уточнювати його і поступово перетворювати на постійну норму.
Добу слід поділити на суворо визначені відрізки часу, відведені для роботи, самоосвіти, харчування, відпочинку тощо. Необхідно враховувати, що режим вносить ритм у діяльність, дає змогу виробити необхідні стійкі звички. А це значно скорочує втрати часу на різного роду «розгойдування», «входження» у роботу.
3. Гнучке планування часу.
Виконуючи роботу, необхідно прагнути, щоб визначені моменти особистої щоденної програми були внесені до особистого розпорядку дня. Такі моменти залежать від специфіки роботи менеджера. Проте, плануючи завдання, що розв'язуються безпосередньо вами, як менеджером, так і членами колективу, не слід строго регламентувати виконувані ними роботи. Необхідно домагатися від членів колективу досягнення поставленої мети, не обмежуючи регламентом спосіб досягнення цієї мети. У цьому випадку спосіб виконання завдань залишиться цілком у власній компетенції виконавця, що обумовить у деякій мірі умовою розвитку його творчих здібностей.
У процесі виконання поставлених завдань зазвичай виникають не знайомі до цього ситуації, обставини, які має враховувати діючий суб'єкт, адаптуючи до них свої вчинки. Він повинен зуміти упоратися зі своїми завданнями, не зважаючи на ту ситуацію, що виникла, і яку неможливо було передбачити в деталях заздалегідь [75].
» следующая страница »
1 ... 67 68 69 70 71 7273 74 75 76 77 ... 171